
📈 $324 трильйони: цифра, яка шокує світ
У першому кварталі 2025 року світовий борг сягнув рекордного рівня — понад $324 трильйони, збільшившись на $7,5 трильйона лише за три місяці. Ця сума еквівалентна понад трьом світовим ВВП, і за оцінками Інституту міжнародних фінансів (IIF), співвідношення боргу до глобального ВВП сягнуло 325%, що є одним з найвищих рівнів за всю історію.
У країнах, що розвиваються, цей показник досяг безпрецедентних 245%, при загальному боргу понад $106 трильйонів. Левова частка цієї суми припадає на Китай — понад $2 трильйони, і ця тенденція лише посилюється.
🇨🇳 Китай, 🇫🇷 Франція, 🇩🇪 Німеччина — головні рушії боргового зростання
Китай продовжує агресивну економічну політику: за перший квартал 2025 року його державний борг виріс більш ніж на $2 трильйони. Уряд фінансує інфраструктурні проєкти та рятує компанії, що потерпають від кризи на ринку нерухомості. Очікується, що до кінця року державний борг КНР перевищить 100% ВВП — це історичний рубіж для другої економіки світу.
У Європі ситуація не менш напружена. Франція нарощує соціальні витрати та фінансує перехід на “зелену” енергетику, тоді як Німеччина зосередилася на військових інвестиціях і відновленні інфраструктури. Це сприяє розвитку, але створює додаткове боргове навантаження.
На цьому фоні Канада, Туреччина та ОАЕ виділяються зниженням боргу. Їхня стримана фіскальна політика демонструє, що навіть в умовах нестабільності можна зберігати фінансову дисципліну.
⚠️ Політична невизначеність і інфляційні ризики
Особливої уваги заслуговує ситуація у США, де президент Дональд Трамп реалізує жорстку економічну та торговельну політику. Зростання мит, скасування міжнародних угод і політична турбулентність створюють проблеми не лише для самих Сполучених Штатів, але й для глобальної фінансової системи.
Збільшення емісії американських держоблігацій загрожує підвищенням прибутковості, що автоматично збільшує витрати на обслуговування боргу по всьому світу. Це може спричинити нову хвилю інфляційного тиску, особливо у країнах із слабкими валютами.
📉 Країни, що розвиваються: на межі банкрутства
За прогнозами, країни, що розвиваються, мають сплатити $7 трильйонів боргових зобов’язань у 2025 році. Без підтримки МВФ або реструктуризації багато з них можуть опинитись на межі дефолту. Тим часом розвинені економіки зобов’язані рефінансувати майже $19 трильйонів — це ще один фактор тиску на ринки капіталу.
Найбільше зростання боргу у доларовому еквіваленті зафіксовано в Бразилії, Індії та Польщі. У більшості випадків кошти витрачаються на субсидії та поточні витрати, а не на довгостроковий розвиток.
Цікаво, що співвідношення боргу до ВВП у країнах, що розвиваються (без Китаю), знизилося до менш ніж 180%, що свідчить про фіскальну дисципліну. Але навіть це не рятує їх від вразливості.
📜 Історичний урок: борг як пастка
Поточний рівень боргу перевищує пікові значення часів пандемії COVID-19. Але тоді запозичення мали чітке гуманітарне обґрунтування — підтримка медицини та бізнесу. Тепер же — це переважно наслідок популізму, політичної безвідповідальності та неспроможності провести реформи.
Борг стає не інструментом розвитку, а засобом виживання. Це класична “боргова пастка”, яка загрожує суверенітету та стабільності цілих держав.
🧠 Висновок: Світ на лезі фінансового ножа
Рекордний рівень боргу — це не лише економічний показник, а тривожний дзвінок. Без рішучих реформ, прозорої фінансової політики та міжнародного співробітництва нас очікує хвиля дефолтів, фінансова паніка та чергова глобальна рецесія.
МВФ, Світовий банк та регіональні фінансові інституції повинні взяти на себе роль антикризових менеджерів. Якщо цього не станеться — історія 2008 року може повторитися у ще масштабнішому вигляді.