Акценти обговорення
На саміті ЄС у Брюсселі ключовим питанням стало ухвалення 18‑го пакету санкцій проти Росії — комплексної ініціативи, що охоплює нові обмеження на енергетичні доходи Кремля, операції фінансових установ та функціонування так званого «тіньового» танкерного флоту. Ці заходи спрямовані на подальше послаблення здатності Москви фінансувати війну в Україні та уникати попередніх обмежень. Центральною темою є майбутнє цінового кепу на нафту — чи варто його зберегти, посилити або переглянути.
Дискусії зосереджені не лише на технічних деталях санкцій, а й на моральному імперативі: чи може ЄС дозволити собі зволікати, коли Кремль продовжує агресію, опираючись на прибутки від сировини? Саме тому тиск на скептиків зростає — і не лише дипломатично, а й через громадську думку, яка дедалі рішучіше вимагає жорстких дій.
Внутрішній розкол: Угорщина та Словаччина воротарі пакету
Серйозна опозиція до нових санкцій надходить з Будапешта та Братислави. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не підтримає пакет у нинішньому вигляді, якщо не буде досягнуто “компромісних поступок”, які зменшать ризик економічних втрат для країни. Йдеться, зокрема, про зростання цін на енергоресурси, що й без того залишаються високими для угорського споживача.
Словаччина, своєю чергою, вимагає офіційних гарантій з боку Брюсселя, що існуючі довгострокові контракти з Газпромом, які діють до 2034 року, не опиняться під загрозою. Прем’єр Роберт Фіцо наголосив, що його країна не дозволить, аби “європейська стратегія знищила національну енергетичну стабільність”. Такі заяви не просто затримують процес — вони загрожують зривом цілого пакета, якщо не буде знайдено розумного компромісу.
Контекст: солідарність, тиск США та Близький Схід
Європейські лідери намагаються балансувати між внутрішніми економічними страхами та зовнішнім політичним обов’язком. Солідарність із Україною залишається центральною тезою більшості держав-членів, але з кожним місяцем дедалі важче зберігати єдність без прямих втрат. Особливо у світлі зовнішніх викликів — як-от торговельного тиску з боку США, які можуть ввести мита до 50% на деякі європейські товари.
До того ж, ситуація на Близькому Сході, де триває крихке перемир’я між Ізраїлем та Іраном, вимагає від ЄС нових дипломатичних кроків. Лідери розглядають можливість розширити санкційні інструменти і в цьому напрямку, проте пріоритет залишається за Росією, яка, попри ізоляцію, все ще має вплив через енергетику.
Перспективи домовленості
Попри опір, європейські дипломати вважають досягнення угоди можливим. Розглядається низка компромісів, зокрема механізми фінансових компенсацій для енергозалежних країн та поступове запровадження деяких обмежень, щоби дати час для адаптації. Це дозволило б знайти консенсус вже цього тижня, зберігаючи імідж ЄС як єдиного фронту протидії агресії.
У цьому процесі важливо також зберегти координацію з Вашингтоном — і не лише в питанні санкцій проти Росії, але й у відповіді на американські тарифні загрози. ЄС хоче уникнути нової трансатлантичної торгової війни, яка підірве спільні зусилля на геополітичному фронті.
Чому це має значення
18‑й пакет санкцій має потенціал стати наймасштабнішим з 2022 року, коли були введені найжорсткіші обмеження проти РФ. Його значення полягає не лише у впливі на доходи Кремля, а й у встановленні прецеденту — що навіть на чеивертому році війни ЄС не готовий поступитися принципами.
Успішне ухвалення пакета означатиме збереження довіри до європейських інституцій і їхньої здатності діяти в кризові моменти. Провал же відкриє дорогу для російської пропаганди, яка вже зараз намагається розколоти європейську єдність.
Висновок
Цьогорічний червневий саміт у Брюсселі стане випробуванням для цілісності Європейського Союзу. Успіх 18‑го пакета залежить не лише від економічних розрахунків, а від здатності країн-членів піднятися над вузькими інтересами заради спільної мети — припинення війни та збереження принципів міжнародного права. Якщо компроміс буде знайдено, ЄС покаже себе як зріле політичне об’єднання, здатне діяти навіть у найскладніші часи.
About the Author
