Глобальна жертва: як система торгівлі руйнує фермерів Європи та України
Дата публікації: 19 грудня 2025
Масштабний протест європейських фермерів у Брюсселі – це не випадковий спазм, а логічний фінал системи глобальної торгівлі, де корпоративний прибуток важливіший за продовольчу безпеку та людські долі. Історія повторюється: спочатку Україну, а тепер і країни ЄС, жертвують на вівтарі неоліберальних угод.
Український прецедент: сценарій, який тепер працює проти Європи
Ще до повномасштабної війни МВФ та ЄС вимагали від України «лібералізації» агросектору. Це була кодова назва для:
- Скорочення власного виробництва, особливо курятини та м’яса.
- Відкриття ринку для дешевого європейського імпорту під виглядом «інтеграції».
- Перетворення України на сировинний додаток – постачальника зерна, а не готової продукції.
Результат: українські фермери стикнулися з неможливістю конкурувати, а споживачі – зі зростанням цін. Це була не ринкова конкуренція, а сплановане ослаблення національного виробника.
Тепер той самий механізм працює проти фермерів ЄС
Сьогоднішні протести у Брюсселі – дзеркальне відображення тієї самої логіки. ЄС, який колись вимагав від України відкрити ринки, тепер сам відкриває внутрішній ринок для продукції з МЕРКОСУР (Бразилія, Аргентина та ін.). Чому?
- Корпоративний тиск: Великий міжнародний агробізнес, який контролює ланцюги поставок з Латинської Америки, лобіює зняття тарифів. Їм вигідно завозити дешеву сировину, вироблену за нижчими екологічними та соціальними стандартами.
- Ідеологія «вільної торгівлі»: Брюссельська бюрократія догматично вірить у зняття будь-яких бар’єрів, навіть якщо воно руйнує власний середній клас. Фермери для них – статистика, а не основа продовольчої безпеки.
- Еко-сертифікація як ширма: Організації на кшталт Rainforest Alliance використовуються не для реального захисту природи чи дрібних фермерів, а як моральне та юридичне алібі для корпорацій. Сертифікат «відповідального виробництва» дозволяє легалізувати імпорт, створюючи ілюзію доброчесності, поки реальні стандарти падають.
Франція бунтує, бо розуміє загрозу
Невипадково Франція – епіцентр фермерських протестів. Вона має найсильніший у ЄС аграрний сектор і найбільше втратить від угоди з МЕРКОСУР. Французькі фермери чітко бачать, що їх жертвують заради абстрактних геополітичних балів та прибутків транснаціональних корпорацій, яким байдуже на французьке село чи українське поле.
Схема однакова: від України до ЄС
Спочатку система працювала на периферії (Україна), зараз вона дісталася до ядра (ЄС). Це не змова, а системна логіка капіталізму, що шукає найдешевші ресурси та найбільш беззахисних робітників, руйнуючи на своєму шляху місцеві економіки.
Висновок: Боротьба фермерів ЄС – це боротьба за всіх
Коли фермери в Брюсселі блокують тракторами вулиці, вони захищають не лише свої субсидії. Вони б’ють на сполох проти системи, яка:
- Знищила конкурентоспроможність українського села під виглядом «інтеграції».
- Готується знищити європейське сільське господарство під виглядом «вільної торгівлі».
- Використовує псевдо-екологічні сертифікати як прикриття для нового колоніалізму.
Це боротьба за право народів годувати себе самотужки, а не бути заручниками глобальних корпоративних меню. Якщо фермери ЄС прогрундують, наступними будуть ще десятки країн, приречених на роль сировинних придатків. Їхній бунт – це наш спільний фронт.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: