Запит на рекордний перший транш
31 березня 2025 року уряд Аргентини офіційно звернувся до Міжнародного валютного фонду з проханням надати понад 40% від загальної суми нового кредиту в $20 мільярдів у вигляді першого траншу. Такий запит є нетиповим для практики МВФ, де стартові виплати зазвичай коливаються в межах 20-30%. Міністр економіки Аргентини Луїс Капуто пояснив ініціативу досягненням ключових монетарних та фіскальних цілей: ліквідацією фіскального дефіциту та скороченням державних витрат.
Аргентинські реформи: ривок чи ризик?
З приходом до влади президента Хав’єра Мілея у 2023 році, Аргентина розпочала масштабну реформу економіки. Його адміністрація задекларувала курс на жорстку монетарну політику, обмеження державних витрат, дерегуляцію ринку та боротьбу з хронічною інфляцією. У 2024 році країна досягла бюджетного профіциту вперше за 14 років: +0,3% ВВП. Це дало змогу покращити репутацію Аргентини в очах кредиторів, зокрема МВФ, який з 2018 року вже надав країні $44 мільярди.
Однак попередній кредит викликав глибокий резонанс в суспільстві: він вважався недієвим, а виплати за боргом — обтяжливими. Суспільна підтримка нової угоди далеко не однозначна.
Мета нового кредиту — резерви та валютні реформи
Метою нового кредиту є стабілізація валютного ринку, наповнення резервів Центрального банку та поступове скасування валютного контролю. Валютні обмеження діяли з 2019 року і стримували вільний доступ до доларів США, що призвело до появи “чорного ринку” валюти. Інвестори та експортери неодноразово заявляли, що ці бар’єри гальмують економіку та знижують привабливість Аргентини як ринку.
Очікується, що перший транш у розмірі понад $8 мільярдів дозволить уряду покрити короткострокові боргові зобов’язання, підтримати песо та продовжити реформування валютної політики.
Переговори з МВФ: черговий виклик
Наразі тривають переговори щодо чотирирічної програми, яка замінить попередню, підписану в 2018 році. Нова угода передбачатиме жорсткіші критерії моніторингу, прозоріші механізми контролю та, ймовірно, довший термін погашення. Виконавча рада МВФ ще має затвердити програму.
Аналітики зазначають, що Аргентина намагається максимально виграти від моменту: профіцит бюджету, тимчасове зниження інфляції та політичний мандат на зміни — все це створює вікно можливостей, яке Мілей прагне використати.
Реакція ринку та міжнародних гравців
Новина про запит першого траншу спричинила неоднозначну реакцію на фінансових ринках. З одного боку, інвестори вітають повернення Аргентини до співпраці з МВФ. З іншого — висловлюються побоювання, що надмірна залежність від міжнародного кредитування може поглибити боргову пастку.
Спред аргентинських єврооблігацій залишився високим, що свідчить про збереження ризиків. Рейтингові агенції, як-от Fitch і S&P, поки утримуються від перегляду прогнозів, очікуючи результатів переговорів.
Чи стане МВФ гарантом стабільності чи каталізатором кризи?
Історія співпраці Аргентини з МВФ нараховує вже 22 програми з 1956 року. І хоча Фонд неодноразово допомагав країні уникнути дефолту, жодна з програм не завершувалася довготривалим економічним проривом. Критики закидають МВФ нав’язування надто жорстких вимог, що поглиблювали соціальну нерівність та економічні труднощі.
У 2025 році перед обома сторонами стоїть завдання побудувати новий тип відносин: партнерський, стратегічний та довготривалий. Перший транш у понад 40% може стати маркером довіри Фонду до реального прогресу Аргентини. Водночас — це серйозне зобов’язання для уряду.
Політичні ризики: чи витримає Мілей курс реформ?
Хоча президент має мандат на зміни, його радикальна програма викликає спротив у частини суспільства, особливо після скасування субсидій, підвищення тарифів та скорочення державних програм. Акції протесту в Буенос-Айресі тривають з початку року.
У разі погіршення соціально-економічної ситуації, політична підтримка може похитнутися. А це, в свою чергу, поставить під загрозу виконання умов МВФ та стабільність фінансової допомоги.
Висновок
Запит Аргентини на перший транш у понад $8 мільярдів є ризикованим, але стратегічно вмотивованим кроком. Це спроба уряду використати короткий момент стабільності для закріплення реформ. Проте перед країною — довгий і складний шлях, де кожна помилка може обернутись фінансовою кризою.
About the Author
