У повітряний простір Румунії знову проникли дрони
У ніч на 25 листопада 2025 року під час чергової масованої серії російських ударів по Україні в повітряний простір Румунії увійшли щонайменше два безпілотники. За даними джерел, один з них розвернувся й повернувся назад, інший — зазнав аварії в районі Пуйешті, після чого його уламки були знайдені на румунській території. Попередня оцінка свідчить, що впалий дрон не мав бойової частини.
Інцидент спричинив масштабну реакцію сил НАТО: румунські та німецькі винищувачі Eurofighter були підняті в повітря для перехоплення об’єктів. Пілоти наблизилися до межі ухвалення рішення про збиття, однак утрималися через ризик ураження цивільних об’єктів на землі. У прикордонних повітах Румунії на певний час було оголошено повітряну тривогу. The Guardian
Одне з найглибших проникнень у повітряний простір союзника НАТО
Цей випадок став одним з найглибших проникнень дронів у повітряний простір країни-члена НАТО від початку повномасштабної війни. Подібні інциденти останніми місяцями фіксуються і в Молдові, і в Польщі, що посилило занепокоєння щодо системної тактики Кремля.
Аналітики та урядові представники трактують подібні інциденти як елемент гібридної або тактичної операції, спрямованої на тестування реакції Альянсу та поступове виснаження його ресурсів.
НАТО та союзники готують нові кроки
У зв’язку з частими вторгненнями безпілотників, НАТО та країни східного флангу розглядають можливість розгортання спеціалізованих систем ППО й антидронових комплексів у Румунії.
За даними ЗМІ, Сполучені Штати вже готують до передислокації нові засоби боротьби з дронами та тренувальні програми для місцевих фахівців.
Аналіз: тактика «випробування реакції» та проблеми оборони
Тактика тиску без ескалації
Експерти Reuters зазначають, що такі перельоти дедалі більше виглядають як сплановані спроби перевірити час реагування й реальну здатність НАТО до перехоплення. Політ одного або кількох дронів змушує піднімати винищувачі, витрачати пальне й ресурси, створюючи політичну напругу — при цьому не переходячи формальні «червоні лінії».
Reuters
Ризики збиття над населеними районами
Утримання від збиття дронів над житловою місцевістю називають тактично виправданим, але водночас це демонструє вразливість Альянсу у ситуаціях, коли дрон пролітає над населеними пунктами. Потрібні сучасні технологічні рішення:
- безпечне перехоплення,
- примусова посадка,
- методи soft-kill (глушіння та РЕБ),
- можливість hard-kill у безпечних зонах.
Проблеми інфраструктури та політичних рішень
Експерти додають, що реагування пілотованими літаками на масові проліти малих дронів — неефективне та надто дороге. Країнам НАТО потрібні потужніші мережі радарів, мобільні станції виявлення, РЕБ та навчений персонал.
Офіційні реакції
Румунія
Бухарест назвав інцидент «провокацією». Влада продовжує роботу над відновленням уламків та уточненням загроз, координуючись із НАТО.
Польща
Міністр оборони закликав Альянс прискорити посилення східного флангу, розширити патрулювання та значно наростити кількість протидронових систем у рамках Operation Eastern Sentry.
США та НАТО
Вашингтон уже готує розгортання нових систем боротьби з дронами в Румунії та додаткові тренувальні програми. НАТО заявило про перегляд загальної концепції безпеки на східному фланзі.
Молдова
Молдова також повідомила про нещодавні перельоти та падіння безпілотників на своїй території — уряд зосереджується на посиленні цивільного захисту та координації з сусідніми державами.
Критика: де виникають питання до політиків і військового керівництва
1. Затримки у розгортанні протидронових систем
Хоча НАТО й США повідомляють про підготовку нових комплексів, інциденти тривають уже місяцями. Це викликає критику на адресу політичного керівництва, яке не забезпечило швидкого фінансування та логістики.
2. Нечіткі правила перехоплення
Ситуації, коли винищувачі «могли збити, але не збили», свідчать про відсутність чітких правил залучення для дронів над цивільними районами. Військові фактично діють у режимі невизначеності.
3. Популізм замість системного фінансування
Політичні заяви про «жорстку реакцію» не супроводжуються реальними рішеннями щодо масштабної модернізації ППО та антидронових систем, що створює вразливість на кордоні.
4. Недостатня кризова комунікація
Розрізнені або запізнілі офіційні повідомлення підривають довіру громадян та ускладнюють роботу цивільної оборони й місцевої влади.
Що потрібно зробити якнайшвидше: рекомендації експертів
- Терміново розгорнути мобільні антидронові комплекси (радар + РЕБ + засоби перехоплення) у прикордонних районах Румунії.
- Уніфікувати правила перехоплення дронів для всіх країн східного флангу НАТО, включно з визначенням коридорів та зон безпечного збиття.
- Посилити обмін розвідданими та радіолокацією між Румунією, Молдовою, Польщею та іншими союзниками для відстеження масових атак і «відволікаючих» польотів.
- Створити єдиний план цивільної безпеки для місцевих громад у разі падіння уламків: дія для шкіл, лікарень, муніципалітетів.
Висновок
Інцидент у Румунії 25 листопада — не випадковий проліт, а елемент ширшої стратегії, покликаної тестувати оборону НАТО й підштовхувати союзників до витрат на реагування. У короткій перспективі потрібні технологічні рішення та чіткі процедури, у середньостроковій — політична воля та системні інвестиції у захист східного флангу.
Критика «бездіяльності» має підстави там, де рішення затримувалися або були непослідовними. Але вона повинна бути конструктивною — із вказанням конкретних кроків, які можуть реально зменшити ризики вже найближчими тижнями.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: