🔎 Початок кризи: затримання й смерть
Кінець червня 2025 року став точкою нової політичної ескалації у відносинах між Російською Федерацією та Азербайджаном. У місті Єкатеринбург російські силовики затримали шістьох осіб — серед них етнічні азербайджанці, зокрема двоє громадян Азербайджану. Затримання були пов’язані з нерозкритими злочинами минулих років, зокрема підозрами у серійних убивствах.
Проте трагедія почалась із того, що двоє затриманих померли у слідчому ізоляторі. Один — від серцевої недостатності, друга смерть залишається нез’ясованою. Попри офіційні заяви про відсутність «насильницьких дій», Азербайджан заявив про інше: це — не просто випадковість, а етнічно мотивоване насильство, що, за словами Баку, має ознаки системного тиску на національні меншини.
Азербайджан відповідає: дипломатія, бойкот, контроль
Офіційний Баку відреагував блискавично — не лише заявами, а й практичними кроками. Міністерство культури Азербайджану оголосило повне скасування всіх культурних подій, пов’язаних із Росією: заплановані концерти, виставки та освітні форуми скасовано. Це чіткий сигнал — гуманітарна співпраця більше не є дійсною у нинішніх умовах.
Крім цього, було заморожено всі заплановані дипломатичні зустрічі, включно з візитом російського віцеміністра закордонних справ. Влада країни також розпочала інформаційну ревізію — рейд поліції на офіс Sputnik Azerbaijan, затримання керівника та редактора, а також ревізія ліцензії агентства демонструють чіткий намір контролювати російський вплив в інформаційному просторі.
Центральним стало рішення викликати тимчасового повіреного у справах Росії в Азербайджані, як публічний жест проти того, що Баку називає «порушенням суверенітету азербайджанських громадян».
Реакція Кремля: стримано, але твердо
Кремль оперативно прокоментував ситуацію, висловивши співчуття у зв’язку зі смертями, однак заперечив їхній етнічний підтекст. Усі дії правоохоронних органів, за словами речника Пєскова, були «юридично обґрунтованими», а позиція Азербайджану — «надмірно політизованою».
Водночас, Росія висловила занепокоєння через дії проти свого державного медіа — Sputnik. МЗС РФ заявило, що «внутрішні репресії» проти ЗМІ не відповідають духу партнерства, і зажадало роз’яснень від Баку. Окремо було підкреслено, що рішення Азербайджану не повинні впливати на стратегічне партнерство.
⚠️ Стратегічна криза: наслідки та ризики
Ескалація між Росією і Азербайджаном — це не лише дипломатичне тертя. Це потенційний тригер до серйознішої регіональної конфронтації. Після катастрофи літака з російськими військовими над Чечнею у грудні 2024 року, зростання напруженості було питанням часу.
Поточна ситуація вже впливає на:
- Міжнародне позиціонування Азербайджану, який дедалі більше тяжіє до альянсу з Туреччиною, Україною та ЄС;
- Інформаційну війну: контроль над медіа стає інструментом зовнішньої політики;
- Економічну співпрацю, адже можливі подальші обмеження в енергетичних та логістичних контрактах.
Також зростає ризик внутрішнього тиску на діаспори: у Росії мешкає понад 2 мільйони етнічних азербайджанців. Подальші арешти чи інциденти можуть запустити ланцюгову реакцію, що вийде за межі лише політичної площини.
🌍 Історичний контекст: коріння протистояння
Попри видимий союз у енергетиці та безпеці, історія відносин між Росією та Азербайджаном — це постійне балансування між вигодою та підозрою. Після розпаду СРСР Азербайджан поступово намагався вирватися з орбіти Москви. Війни в Карабасі, підтримка Вірменії Росією, а також останні контакти Азербайджану з Заходом — усе це посилює розрив.
Баку більше не боїться відкритої конфронтації: його міжнародна позиція зміцнилася, а внутрішній контроль посилився. Навіть найближчі роки можуть перетворитися на етап остаточного перегляду взаємин між цими двома державами.
✅ Висновок: від символів до реальних змін
Росія та Азербайджан сьогодні опинилися по різні боки політичного барикадного поля. І якщо раніше йшлося лише про стратегічні розбіжності, то сьогодні йдеться про етнічні звинувачення, бойкот і розрив співпраці на культурному рівні. У світі, де політика стає все менш раціональною, а більше ідеологічною, саме такі кризи формують новий баланс сил.
About the Author
