🔍 Гучна реформа, тиха ліквідація
22 липня 2025 року Верховна Рада України ухвалила закон №12414, який кардинально змінює структуру управління антикорупційними органами — НАБУ та САП. Законопроєкт, що був змінений вранці того ж дня, ухвалили 263 голосами без належного обговорення, без повної версії тексту для депутатів, з порушенням статті 116 Регламенту парламенту.
Наслідки — глибші, ніж проста зміна повноважень. Йдеться про структурну зміну балансу між виконавчою владою і слідчими органами.
⚖️ Що саме змінює закон?
Закон передає Генеральному прокурору:
- доступ до справ НАБУ і право видавати обов’язкові вказівки;
- повний контроль над САП, включаючи призначення та звільнення прокурорів;
- право підписувати підозри найвищого рівня лише за узгодженням із ГПУ;
- можливість вилучати справи та передавати іншим органам (СБУ, ДБР);
- право закривати справи, зокрема щодо топчиновників.
Це означає ліквідацію фактичної незалежності антикорупційних органів і перехід до повної вертикалі політичного контролю.
🧱 А чи такі вже святі НАБУ та САП?
Слід визнати чесно: НАБУ та САП — не безгрішні структури, попри декларації та західне фінансування.
🔻 Низька результативність у судах.
За останні 5 років із сотень відкритих справ лише декілька закінчилися реальними тюремними термінами для топкорупціонерів. Більшість гучних проваджень — або розвалилися в судах, або були затягнуті до безкінечності.
🔻 Політична вибірковість.
Незалежні журналісти неодноразово звертали увагу на те, що НАБУ демонструє вибірковий підхід до фігурантів, уникаючи скандалів, які могли б зачепити «зручних» осіб.
🔻 Провалена комунікація.
Обидві структури виявились нездатними прозоро пояснювати свою роботу суспільству, що призвело до втрати довіри — не лише серед виборців, а й серед міжнародних партнерів.
🔻 Конфлікти інтересів.
Неодноразово з’являлися повідомлення про конфлікти між прокурорами САП і детективами НАБУ, що паралізували розслідування на роки.
Таким чином, навіть якщо відкинути політичний аспект, — і НАБУ, і САП потребують рестарту, системної реформи, зміни кадрів, професіоналізації.
💥 Але замість реформ — централізація
Попри всю критику, вихід точно не в підпорядкуванні цих органів Генпрокурору, який сам по собі є політично залежною фігурою.
Закон №12414 не реформує — він підміняє суть реформ імітацією керованої ефективності.
📌 Якщо в системі є збої — її потрібно змінювати, а не передавати все в руки однієї людини.
📌 Якщо НАБУ не дає результату — потрібні кадрові висновки, ревізія, аудит, але не демонтаж інституційної незалежності.
🧭 Чому цей закон — токсичний
- Він не створює нову систему, а лише робить стару ручною.
- Він порушує міжнародні зобов’язання України перед МВФ, ЄС і партнерами G7.
- Він делегітимізує всю антикорупційну архітектуру, створену після Майдану.
- Він розчаровує виборця, який повірив у реформаторське обличчя нинішньої влади.
🌐 Реакція світу: перші сигнали тривоги
Представництва ЄС, МВФ, Світового банку та USAID уже висловили глибоку стурбованість. Ключова теза — “розвиток подій в Україні суперечить європейському вектору”. У разі підписання закону можуть бути заморожені:
- багатомільярдні програми макрофінансової підтримки;
- технічна допомога у сфері судочинства;
- транші від ЄБРР та ЄІБ;
- програми USAID із розбудови інституцій.
🧾 І що далі?
Станом на вечір 22 липня президент Володимир Зеленський ще не підписав закон. Джерела в Офісі президента стверджують, що документ перебуває на юридичній експертизі.
Це означає, що:
- ще можливо накласти вето;
- ще можливо провести консультації з G7;
- ще є шанс врятувати репутацію та відновити справжню реформу НАБУ і САП — без політичного ручного керування.
🧠 Висновок: реформа чи реванш?
Ключова дилема: реформувати — не значить знищити. НАБУ та САП мають проблеми, їх слід модернізувати, очищати, оздоровлювати. Але централізація влади в руках Генпрокурора — це реванш, а не реформа.
Підписавши цей закон, Президент Зеленський не просто поставить крапку в історії антикорупційної незалежності — він візьме на себе повну відповідальність за політичні та економічні наслідки.
Але поки що — останнє слово за ним. І це буде не технічне підписання, а політичний сигнал, який почують у Вашингтоні, Брюсселі й… кожному українському місті.
About the Author
