У мальовничих горах Канади пройшов 51-й саміт G7 — зустріч, яка від самого початку перебувала під тиском геополітичних ризиків, агресивної торгової риторики та дипломатичної нестабільності. Центральним подразником став президент США Дональд Трамп, що вкотре продемонстрував стратегічну самовпевненість під гаслом «America First», приносячи з собою не просто наратив, а економічні й політичні ультиматуми.
⚖️ Торгові війни: мита, погрози й ринок сили
Трамп оголосив, що США впроваджують 25 % мито на канадську сталь і алюміній, а також низку товарів машинобудування. У відповідь прем’єр Канади Марк Карні засудив подібну політику, заявивши, що «Канада — не васал і не резервуар для американських амбіцій». Особливе обурення викликали висловлювання Трампа про можливість розглядати Канаду як «51-й штат», що дало підстави для політичного резонансу у ЗМІ, парламенті й міжнародних колах.
Канада відповіла економічними контрзаходами та закликами до розширення співпраці з ЄС, Південною Кореєю та Індією. Міністри фінансів Франції й Німеччини назвали кроки США «розколюючими та неприйнятними у XXI столітті». Учасники саміту були змушені визнати: торговий порядок, який десятиліттями будувався, нині під загрозою руйнування.
🤝 Дипломатія у форматі “Chair Summaries”
Щоб уникнути повторення скандалу, як це сталося у 2018 році, Канада запропонувала новий формат — не готувати єдиного фінального комюніке. Замість нього — індивідуальні chair summaries, у яких кожен лідер виклав свою позицію. Це дало змогу мінімізувати конфлікт з Трампом, проте водночас ще раз підтвердило, що у «великій сімці» дедалі складніше досягати одностайності.
Також формат саміту було навмисно розширено на додатковий день — для забезпечення прямих, двосторонніх перемовин. Прем’єр Австралії Альбанезе зустрівся з Трампом щодо AUKUS; японський прем’єр Ісіба вимагав скасування 25 % мита на авто. Всі сторони визнали: подібні дискусії більш продуктивні у форматі тет-а-тет, а не за круглим столом.
🌍 Глобальні загрози: від України до Ірану
Особливу увагу було приділено двом гарячим точкам: Україні та Близькому Сходу.
Президент Зеленський звернувся до лідерів із закликом збільшити постачання зброї та фінансування. Він наголосив, що російська агресія не зменшується, і що перемога України — це не лише регіональне, а й глобальне питання. G7 підтвердили підтримку санкцій, але уникають конкретних зобов’язань щодо постачання нових видів озброєння.
Ситуація на Близькому Сході була не менш складною: загострення між Ізраїлем та Іраном викликало жорстку дискусію. ЄС наполягав на деескалації, водночас США зайняли більш стриману позицію, не засуджуючи дії Ізраїлю. Це ще більше ускладнило пошук спільного тону в питанні безпеки.
Канадська відповідь: стабільність через ресурсну дипломатію
Як країна-господар, Канада виступила з пропозиціями щодо довгострокової стабільності. Прем’єр Карні закликав створити колективну ініціативу з безпеки постачання критичних мінералів. У фокусі — літій, кобальт і нікель, які потрібні для виробництва акумуляторів, «зеленої» енергетики та оборонної промисловості.
Також Канада вийшла з ініціативою створення спільного економічного форуму G7+ із залученням країн-партнерів: ПАР, Індії, Бразилії, Південної Кореї. Ідея в тому, щоб зменшити залежність від США, зокрема в умовах односторонньої торгової політики Вашингтона.
🌐 G7+ як нова архітектура діалогу
Формат G7 розширився до обговорення глобальних питань за участі гостьових країн. Ідея такої інклюзивності — показати, що демократичні принципи мають підтримку далеко за межами «старої Європи». Саме цей новий підхід може стати альтернативою авторитарним блокам.
Запрошені лідери підтвердили готовність долучатися до рішень щодо клімату, енергетики, безпеки і боротьби з бідністю. Особливу роль відіграла участь представників країн Глобального Півдня, які закликали не ділити світ на «блоки», а шукати реалістичні союзи для вирішення проблем.
💡 Висновок
Саміт у Кананашкісі засвідчив: G7 перебуває на роздоріжжі. З одного боку — зростаючий тиск США і політика Трампа, що кидає виклик багатосторонній дипломатії. З іншого — бажання партнерів зберегти довіру, стабільність і стратегічну автономію.
Канадський формат — без комюніке, з індивідуальними підсумками, зосередженням на двосторонніх перемовинах — став своєрідним сигналом зрілості. Це не поразка, а прояв гнучкості. І якщо G7 хоче залишатися актуальною в новому світі, вона має стати не лише економічною платформою, а й моральним орієнтиром.
About the Author
