Вранці 31 липня Київ зазнав однієї з наймасштабніших і найсмертоносніших атак від початку повномасштабного вторгнення. Росія завдала комбінованого удару понад 300 дронами та 8 крилатими ракетами, що вразили 27 об’єктів цивільної інфраструктури в кількох районах столиці. Атака забрала життя щонайменше 16 людей, серед яких шестирічна дитина, і спричинила понад 60 поранень, за даними ДСНС та МОЗ України.
З огляду на масштаб руйнувань, міська влада Києва оголосила 1 серпня Днем жалоби, а в державних установах приспущені прапори. Світові лідери висловили обурення, але реакція була традиційно обережною. Все це — на тлі заяви Дональда Трампа, зробленої 29 липня, про його намір домогтися завершення війни до 8 серпня. На цьому тлі атака виглядає як публічний виклик і демонстрація сили з боку Кремля.
📍 Масштаб удару: руйнування шкіл, лікарень і житлових масивів
За даними Financial Times і Reuters, ракети та дрони влучили в житлові будинки, медичні заклади, школи та інші соціальні об’єкти. Особливо важкі руйнування зафіксовані у Святошинському та Голосіївському районах. Одна з ракет влучила в дитячу лікарню, викликавши пожежу та часткове руйнування корпусу.
Понад 1 200 рятувальників, поліцейських та медиків працювали на місці ударів до другої половини дня. Багато людей були вивільнені з-під завалів, серед них — щонайменше 7 дітей. В деяких будинках було повністю знищено верхні поверхи, а у кількох школах вибито вікна та зруйновано дах.
Одна з ракет пробила захисні шари ППО та вибухнула в безпосередній близькості від багатоквартирного будинку, що призвело до миттєвої загибелі щонайменше 9 осіб, які перебували всередині.
🕯️ День жалоби та реакція лідерів
Мер Києва Віталій Кличко та Президент Володимир Зеленський оголосили 1 серпня Днем жалоби по жертвах. У місті скасовано всі розважальні заходи, муніципальні прапори приспущено. Зеленський у зверненні назвав удар “демонстрацією вбивств” і заявив:
“Сьогодні світ побачив, що Росія відповідає на заклики до миру бомбардуванням дитячих лікарень. Мир без сили неможливий.”
Уряд ініціював екстрену сесію РНБО та звернувся до міжнародних партнерів із проханням посилити допомогу в сфері ППО. Зокрема, йдеться про передачу додаткових батарей Patriot, IRIS-T та радикальне збільшення постачання радарних систем і безпілотників-перехоплювачів.
Прем’єр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц висловили “найрішучіше засудження” ударів, але жодних нових пакетів озброєнь чи санкцій анонсовано не було.
🧨 Трамп, ультиматум до 8 серпня і демонстративна відповідь Москви
Лише за два дні до удару, 29 липня, президент США Дональд Трамп повторив свій намір “завершити війну до 8 серпня 2025 року”, нібито через власні дипломатичні канали. Це вже не перша така заява Трампа, але вона прозвучала особливо жорстко на тлі зростання тиску з боку американських медіа та політиків щодо ефективності його мирних ініціатив.
На цьому фоні ракетно-дронова атака по Києву виглядає як демонстративне заперечення будь-якого дипломатичного тиску. Кремль, очевидно, прагне продемонструвати, що не поступатиметься ні під міжнародним тиском, ні під шантажем ультиматумів. Удар по столиці, з великим числом цивільних жертв, міг бути навмисно приурочений до вікна між заявою Трампа та його дедлайном.
📊 Порівняння з попередніми атаками: нова якість терору
Попри те, що в червні та липні Київ уже пережив кілька хвиль масштабних атак (10 червня — 315 дронів, 4 липня — 539), 31 липня став найбільш смертоносним за останні три місяці. Для порівняння:
- 10 червня: 1 загиблий, 15 поранених;
- 9 липня: 2 загиблих, ~10 поранених;
- 4 липня: 1 загиблий, 23 поранені;
- 31 липня: щонайменше 16 загиблих, понад 60 поранених.
Це свідчить про еволюцію ударів у бік не лише масовості, але й прицільності по критичній інфраструктурі, незважаючи на спрацювання систем ППО, які перехопили велику частину цілей.
✅ Висновок: війна не припиняється — вона змінює форму
Атака 31 липня — це не просто черговий удар. Це символічне та жорстоке нагадування, що Росія веде систематичну війну проти цивільного населення. Вона також демонструє, що жодні заяви політичних лідерів, навіть таких впливових як президент США, не здатні самі по собі змінити хід подій — без реальних гарантій і сили.
Україна, зі свого боку, дедалі активніше апелює до міжнародної спільноти про необхідність переходу від співчуття — до дій, адже щоразу, коли світ обмежується “глибоким занепокоєнням”, десь у Києві знову падає ракета.
About the Author
