
🔎 Перезавантаження мирного процесу
28–29 липня 2025 року у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбудеться ключова міжнародна конференція, присвячена найгарячішому питанню Близького Сходу — реалізації двостатевого вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту. Захід, перенесений з червня через загострення ізраїльсько-іранських відносин і тиск з боку США, має на меті зрушити з мертвої точки багаторічний мирний процес.
Вперше за останнє десятиліття Організація Об’єднаних Націй під егідою Генасамблеї скликає форум такого масштабу, покладаючи в основу конференції резолюцію A/RES/79/81 від 3 грудня 2024 року, що закликала до розробки конкретної дорожньої карти створення незалежної палестинської держави на основі кордонів 1967 року.
🤝 Хто ініціює і хто очолює
Співголовами конференції виступають Франція та Саудівська Аравія. Французький міністр закордонних справ Алексіс Барро підтвердив: конференція готує фундамент для визнання Палестини тими країнами, що досі утримувалися від цього кроку. Саудівська сторона відіграє роль регіонального медіатора, балансуючи між арабською солідарністю і прагматичним діалогом із Заходом.
Очікується участь міністрів закордонних справ Франції, Британії, Іспанії, Норвегії, Канади, а також технократичних делегацій з Єгипту, Йорданії та ПАР. США поки не підтвердили високого рівня присутності — президент Трамп, за даними Reuters, не планує особистої участі, делегуючи повноваження Держдепу.
📋 Основні теми та порядок денний
Конференція має кілька стратегічних напрямків:
- Політична дорожня карта — план дій для створення держави Палестина на основі відповідних резолюцій Радбезу ООН та Міжнародного суду ООН.
- Безпекові гарантії — обговорення міжнародного механізму для демілітаризації ХАМАС, обмін заручниками, а також гарантії безпеки Ізраїлю та Палестини за участю ООН.
- Економічне відновлення — запуск ініціатив щодо реконструкції Гази, інвестицій у цивільну інфраструктуру та підтримки палестинської економіки.
- Юридичні механізми — розгляд санкцій, заборони на постачання озброєнь в регіон, а також ініціативи з боку Hague Group щодо міжнародних судових процесів проти ймовірних воєнних злочинів.
- Гуманітарна стабілізація — координація роботи з агенціями ООН щодо захисту цивільного населення, зокрема в Газі.
🌍 Контекст: Чому саме зараз?
Рішення про скликання конференції стало прямим наслідком липневої 2024 року резолюції Міжнародного суду ООН, яка юридично визнала ізраїльську окупацію Палестини незаконною. У грудні 2024 року Генеральна Асамблея ухвалила документ, що закликав до проведення глобальної конференції з двостатевого врегулювання. Політичне вікно можливостей відкрилося після війни Ізраїлю з ХАМАС і загострення конфлікту з Іраном, коли міжнародна спільнота усвідомила небезпеку повномасштабного регіонального зіткнення.
Європейські гравці — насамперед Іспанія, Ірландія, Бельгія, Словенія та Норвегія — вже здійснили або анонсували дипломатичне визнання Палестини. Цей рух зумовив ланцюгову реакцію: все більше країн ЄС готуються долучитися до цього процесу, попри тиск з боку Ізраїлю і США.
🧠 Очікувані результати: Дорожня карта або декларація?
Конференція не передбачає підписання юридично зобов’язуючого мирного договору, але, за словами представників UN Watch, вона має виробити «action-oriented outcome» — тобто документ з конкретним планом дій, строками реалізації та механізмами моніторингу. Очікується, що у підсумковому тексті буде чітко прописано:
- фази створення держави Палестина;
- умови демілітаризації та переходу влади;
- програма міжнародної допомоги;
- зобов’язання ООН забезпечити моніторинг і реалізацію резолюцій.
Значна частина дискусій точитиметься навколо ролі ХАМАС та Палестинської адміністрації, можливого переформатування останньої, а також включення нових елементів регіональної безпеки.
⚖️ Політичні ризики і виклики
Не обійшлося без викликів. США, попри дипломатичну підтримку процесу, уникають жорстких формулювань проти Ізраїлю. З боку Ізраїлю вже лунають заяви про «однобокість» конференції. Прем’єр-міністр Нетаньягу розкритикував саму ідею «міжнародного диктату», назвавши її загрозою національній безпеці.
Крім того, існує ризик саботажу з боку внутрішньо-політичних сил як у Палестині, так і в Ізраїлі. Деякі радикальні елементи не зацікавлені в компромісі, а популістські гравці можуть використати конференцію як трибуну для дискредитації процесу.
📌 Висновок: Історичний шанс або черговий форум?
Конференція в Нью-Йорку — не просто дипломатичний захід, а тест на здатність світової спільноти реалізувати власні резолюції. Якщо вона завершиться конкретним планом із широкою підтримкою, це стане початком незворотного процесу міжнародного визнання Палестини, з потенційною легалізацією її статусу у системі ООН.
Однак успіх заходу залежатиме не лише від слів, а від подальших дій — передусім готовності ЄС до практичних санкцій, рішучості ООН до моніторингу, а також від балансування геополітичного тиску з боку Вашингтона і Тель-Авіва.
Світ уважно спостерігає. І майбутнє двох народів — палестинського та ізраїльського — може нарешті отримати чіткий контур. Якщо, звісно, політична воля не знову поступиться страхам.