Повернення до енергії, яка викликає страх і надію, Мирний атом і гучна геополітика.
Коли у 1999 році було зупинено радянський реактор BN‑350 у місті Актау, для Казахстану закінчилася ціла епоха — і почалася нова, в якій країна понад два десятиліття залишалася без власної атомної генерації. Проте вже у 2025 році вона готується до прориву: два великі проєкти будівництва атомних електростанцій офіційно затверджено. Казахстан повертається до атомної енергетики — але цього разу з ретельно виваженою стратегією, міжнародною підтримкою та прагненням уникнути помилок минулого.
Чому Казахстан сказав “так” атомній енергетиці?
У жовтні 2024 року на референдумі громадяни рішуче висловилися на користь будівництва АЕС — понад 70 % проголосували “за”. Цей сигнал вийшов за межі енергетичної політики — він став маркером того, що суспільство готове до технологічного оновлення, навіть якщо воно пов’язане з ризиками. Уряду вдалося пояснити, що ставки високі: відмова від вугілля, декарбонізація промисловості, енергетична незалежність у часи геополітичної нестабільності.
І хоча частина громадян згадувала екологічні наслідки радянських ядерних експериментів у Семипалатинську, національна енергетична безпека переважила.
Геополітика на атомному паливі
Нову атомну інфраструктуру будуватимуть два гравці, які добре знайомі центральноазійському регіону: російський Росатом та китайська CNNC. Перший — будує двореакторну станцію в селищі Үлкен, за 400 км від Алмати. Китайський консорціум планує другу АЕС, деталі проєкту ще на етапі узгодження.
Цей вибір не є технічним — він глибоко політичний. Казахстан обирає баланс між впливом Москви та Пекіна, намагаючись уникнути односторонньої залежності. У світі, де енергетика стала новим інструментом дипломатії, такий підхід свідчить про тонке лавірування між геополітичними тисками.
Екологічна ціна прогресу
Атомна енергетика — це не лише технології, але й тіні минулого. Семипалатинський полігон і десятки тисяч постраждалих — досі болюча тема. Саме тому екологічні організації застерігають: громадське обговорення має бути відкритим, а стандарти — максимальними.
Уряд обіцяє, що нові реактори будуть найсучаснішими, з подвійним контуром безпеки. Але довіра громадян — річ, яку не можна просто проголосити. Її треба заслужити. Саме тут буде вирішуватися, чи зможе Казахстан стати прикладом безпечного і відповідального повернення до ядерної енергетики.
Чи стане уран національним активом?
Казахстан — найбільший у світі постачальник урану. Але цей ресурс досі не приносив країні повної доданої вартості: не було збагачувальних підприємств, не будувалися власні станції, все йшло на експорт. Нова атомна стратегія — шанс змінити це.
Символічно, що країна, яка годує ядерний світ, тепер сама отримує шанс забезпечити себе власним атомом. Це — не просто про технології. Це — про справедливість.
Економічна ставка: чи виправдається інвестиція?
Будівництво АЕС — один із найдорожчих типів інфраструктури. Кожен реактор оцінюється у мільярди доларів, а фінансування вимагає зовнішніх кредитів, зокрема від Росії та Китаю. Уряд стверджує, що ці проєкти стимулюватимуть національну промисловість, створять тисячі робочих місць і сприятимуть розвитку суміжних галузей — від логістики до навчання нових фахівців.
Проте експерти попереджають: якщо контракти укладатимуться непрозоро або на кабальних умовах, економічна незалежність може стати ілюзією. Справжній прибуток прийде лише за умови високої енергоефективності, доступного тарифу для споживачів і чесного партнерства.
Енергетика майбутнього чи залежність нового типу?
Попри весь позитив, варто пам’ятати: фінансування проєктів іде через зовнішні кредити — з Росії та Китаю. Це означає, що в разі політичної напруги ці активи можуть стати інструментом тиску. Досвід інших країн свідчить: атомна енергетика — це не лише інженерія, це дипломатія, ризики, і довгострокові зобов’язання.
Тому сьогоднішній вибір Казахстану — це не лише вибір технології. Це — вибір курсу, майбутнього і, без перебільшення, державної суб’єктності.
Висновок:
Казахстан обрав складний, але перспективний шлях. Повернення до атомної енергетики — це спроба перетворити природний ресурс у стратегічну перевагу. Якщо держава впорається з викликами — від екологічних до геополітичних — вона не просто побудує станції.
Читайте більше про види альтернативної енергетики
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Дякуємо Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: Мережу Mastadon
About the Author
