Пекінський парад, присвячений 80-й річниці завершення Другої світової війни, став не лише демонстрацією військової сили Китаю. Його справжньою кульмінацією була промова голови КНР Сі Цзіньпіна. Виступ, який спостерігали мільйони китайців і сотні делегацій з усього світу, мав просте, але потужне послання: «Світ стоїть перед вибором — мир або війна». Це були не просто урочисті слова до річниці, а чіткий сигнал Заходу та міжнародним конкурентам.
Історичний контекст: Китай як жертва війни
Риторика Сі була навмисно побудована на історичних паралелях. У Другу світову Китай став однією з найбільших жертв. Японська окупація, масові страти цивільного населення, руйнування міст і голод — усе це глибоко врізалося у національну пам’ять. Для китайців війна асоціюється не з героїзмом, а з виживанням.
У 1940-х Китай відчував себе слабким, залежним від допомоги інших держав. Його роль у глобальній перемозі довго недооцінювали. Саме тому сьогоднішня риторика «мир або війна» має особливе забарвлення: вона відображає прагнення Китаю не допустити повторення власної історичної трагедії, але водночас підкреслює готовність відстоювати свої інтереси силою.
Чому саме зараз прозвучала ця формула
Слова Сі прозвучали на фоні напруженої міжнародної ситуації. Війна в Україні, загострення у відносинах між США та Китаєм, нові санкційні режими, торгові війни, питання Тайваню — усе це створює атмосферу глобальної нестабільності.
У цій ситуації Китай прагне показати себе як силу, що має вибір і здатна диктувати умови. «Мир або війна» — це не лише застереження, а й спосіб тиску на конкурентів, передусім на Захід. У перекладі з дипломатичної мови цей меседж звучить так: «Ми готові до обох сценаріїв, але вибір залежить від вас».
Сигнал Заходу
Для США та НАТО виступ Сі був чітким викликом. Захід десятиліттями позиціонував себе як гарант глобального порядку. Але тепер Китай заявляє: цей порядок більше не є монополією Заходу.
Західні аналітики трактують риторику Сі як елемент стратегії психологічного тиску. Китай демонструє військову силу, згадує про історичні страждання, водночас натякаючи, що у випадку ескалації він не відступить. Для Вашингтона це тривожний сигнал, адже баланс сил у регіоні вже зміщується не на користь США.
Внутрішня аудиторія: консолідація нації
Не менш важливо й те, що слова Сі були адресовані й внутрішній аудиторії. Сьогодні Китай потребує мобілізації суспільства навколо ідеї «сильна країна — сильна армія». Економічні виклики, уповільнення зростання, торговельні бар’єри з боку Заходу створюють ризики для стабільності. У таких умовах посилання на історичну пам’ять і нагадування про зовнішню загрозу стають ефективним способом зміцнити єдність.
Риторика «мир або війна» мобілізує китайців психологічно: країна має бути готова до будь-якого розвитку подій, навіть якщо це означатиме конфронтацію з найпотужнішими державами світу.
Як змінилася позиція Китаю від 1945 року
Якщо у 1945 році Китай стояв серед переможців війни, але залишався бідним і слабким, то у 2026 році ситуація кардинально інша. Економіка країни — друга у світі, армія — модернізована й оснащена високотехнологічною зброєю.
Головне — змінився психологічний статус. Тоді Китай відчував себе молодшим партнером, тепер же він заявляє претензію на рівність із США. Це відчуття сили й самодостатності стало основою для нинішньої риторики.
НАТО і США: реакція та проблеми
Для НАТО і США така риторика стала ще одним викликом до їхньої ролі у світі. Війна в Україні виснажує ресурси, політичні кризи всередині Європи підривають єдність. У США напруженість між партіями та економічні виклики послаблюють зовнішньополітичний курс.
Сі добре знає про ці слабкості. Саме тому його промова звучала як «дзеркало»: ви, Захід, або визнаєте нову реальність і домовляєтеся, або готуйтеся до конфронтації. Це холодний розрахунок, покликаний показати, що Китай відчуває свою перевагу у стратегічному плані.
Новий альянс: Китай, Росія, Індія
Ще одна важлива деталь — формування нового геополітичного блоку. Китай демонструє готовність співпрацювати з Росією та Індією, створюючи альтернативу західним союзам. Військові паради з участю Путіна та акценти на «єдності Азії» підтверджують цей курс.
Для Європи та США такий розвиток подій виглядає загрозою. Альянс трьох ядерних держав із величезним населенням та ресурсами може зруйнувати звичний баланс. А фраза «мир або війна» у цьому контексті звучить як попередження: у разі спроб тиску цей блок готовий відповісти.
Читайте також: «Мир або війна»: що означає риторика Сі Цзіньпіна для світу
Яка загроза для Європи
Європейський континент опиняється у складній ситуації. З одного боку, він залежить від США як від гаранта безпеки. З іншого — економічні зв’язки з Китаєм і ресурсна залежність від Азії залишаються критичними. Якщо новий альянс набиратиме силу, Європа ризикує стати «слабкою ланкою» у глобальній системі.
Риторика «мир або війна» підкреслює: саме Європа може стати головним полем боротьби за вплив. І це ставить під питання її майбутню незалежність у прийнятті рішень.
Як може змінитися світова політика
Світова політика вже вступила у фазу багатополярності. Виступ Сі Цзіньпіна лише закріпив цю тенденцію. Тепер на міжнародній арені є не один центр сили, а кілька, і між ними точиться боротьба за ресурси, ринки та ідеологічний вплив.
У цій боротьбі Китай використовує історичну пам’ять і моральний авторитет жертви Другої світової, але водночас грає роль нового лідера. Захід втрачає монополію на визначення правил. І це означає, що попереду — десятиліття нестабільності, коли «мир або війна» перестане бути риторикою і може стати практичним вибором для всіх.
Читайте також: Китай показує силу: військовий парад у Пекіні і нова епоха геополітики
Висновок
Промова Сі Цзіньпіна на параді була більше ніж спогадом про минуле. Це був маніфест нової геополітичної реальності. Китай хоче, щоб світ побачив його не лише як економічного гіганта, а й як державу, здатну визначати майбутнє глобальної безпеки.
Слова «мир або війна» звучать як попередження і як виклик. Для Заходу вони означають необхідність переосмислити свою стратегію. Для Європи — небезпеку бути затиснутою між блоками. Для Китаю ж це спосіб заявити: більше він не жертва, а гравець, який готовий боротися за своє місце у світі.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Дякуємо Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: Мережу Mastadon
About the Author
