
📌 Що сталося: інфраструктурний прорив
Супутникові знімки, зроблені 9 липня 2025 року компанією ICEYE, підтвердили завершення будівництва нового морського причалу на північнокорейській станції запуску Sohae (Tongch’ang-ri). Ця інфраструктура суттєво підвищує стратегічну гнучкість КНДР у транспортуванні великогабаритних елементів, які раніше можна було доставити лише залізницею.
Аналітики відзначають, що це не просто технічна деталь, а елемент довгострокового військово-космічного плану, зокрема щодо збірки міжконтинентальних балістичних ракет (ІПВМ) і супутникових ракет-носіїв (SLV).
🚢 Значення нового причалу
Раніше запусковий комплекс Sohae був логістично ізольований від морських каналів постачання. Весь трафік проходив через вузькоколійні залізничні колії, що обмежувало масогабаритні параметри доставленого обладнання. З появою причалу:
- КНДР зможе отримувати великі модулі — перші ступені ІПВМ або великі паливні баки.
- Судна зможуть безпосередньо заходити до пускового комплексу, оминаючи прикордонні ризики.
- Інфраструктура пришвидшує збирання ракет і потенційно дозволяє реалізовувати проєкти з більшим навантаженням — як космічного, так і військового характеру.
Крім того, сам факт морської логістики ускладнює міжнародний моніторинг: на відміну від залізничних перевезень, судноплавство дозволяє приховувати походження вантажів, особливо у разі використання неідентифікованих постачальників або цивільного флоту подвійного призначення.
🏗 Контекст: історія модернізації Sohae
У березні 2022 року Кім Чен Ин офіційно дав розпорядження модернізувати комплекс Sohae, зокрема з метою запуску військових розвідувальних супутників. Відтоді спостерігається системне оновлення всіх складових:
- 2023 — успішний запуск супутника Malligyong-1 на орбіту.
- 2024 — невдала спроба запуску другого апарата, що, утім, не зупинила роботи.
- 2025 — завершення будівництва морського причалу, нових доріг і залізничних колій до пускового майданчика.
Це свідчить про багаторівневу стратегію, в якій розвиток SLV-технологій тісно переплітається з амбіціями КНДР у сфері міжконтинентальних ракет.
🌐 Геостратегічний вимір: РФ і технологічна допомога
У ряді аналітичних звітів (у тому числі Reuters та 38 North) згадується ймовірна технічна підтримка КНДР з боку Росії, особливо після зустрічей Кім Чен Ина з Володимиром Путіним у 2023–2024 роках. Припускається:
- Передача інженерних рішень для SLV/ІПВМ.
- Обмін матеріалами подвійного призначення, які можуть використовуватись як у цивільних, так і у військових цілях.
- Політичне прикриття на рівні ООН в обхід санкційних режимів.
Це відбувається на тлі спільного прагнення РФ та КНДР зруйнувати західну архітектуру санкцій. Причал може використовуватись для непомітного транзиту техніки або навіть елементів російського виробництва, що формально не підпадають під категорію забороненого експорту.
🌎 Міжнародна реакція: занепокоєння, але не дії
Низка країн, включно зі США, Японією та Південною Кореєю, вже висловили стурбованість можливим військовим використанням інфраструктури Sohae. Водночас ООН і МАГАТЕ поки що утримуються від жорстких заяв. Це пояснюється, зокрема, браком юридичних важелів: будівництво інфраструктури само по собі не є порушенням санкцій, доки не буде здійснено запуск заборонених типів ракет.
Таке “сіре поле” дає КНДР простір для подальших кроків, залишаючись формально в межах допустимого, але стратегічно наближаючись до чергового загострення.
🔍 Висновок
Завершення будівництва морського причалу на Sohae — це не просто інженерна подія, а стратегічний сигнал. КНДР створює платформу для:
- Тестування більших SLV і ІПВМ;
- Розгортання надійнішої логістики;
- Асиметричної відповіді на зростаючий вплив США та Південної Кореї у регіоні.
Це зміцнює Sohae як багатофункціональний військово-космічний хаб, що здатен в короткі строки реалізовувати більш складні пуски — як у рамках державних проєктів, так і для потенційних зовнішніх клієнтів. Відтак Захід має справу не лише з ракетною програмою КНДР, а з новою інфраструктурною екосистемою, яка її підтримує — і яка, ймовірно, збудована вже не лише Північною Кореєю.