Сучасні війни зазнають радикальної трансформації. Поле бою більше не обмежується географічними координатами — воно охоплює психіку, дані та цифровий простір. Ізраїль, Іран, Росія, США — усе більше країн використовують штучний інтелект, автономні системи та психологічні маніпуляції як базові елементи своєї військової стратегії. У цьому матеріалі — критичний розбір нового формату конфліктів за даними The Jerusalem Post, Times of India та інших джерел.
🎯 Психологічні операції: війна, яка точиться у стрічці новин
Першим і найменш помітним фронтом стали психологічні операції. Це не лише пропаганда чи агітація — це системна дестабілізація свідомості через соцмережі, чат-боти, дезінформаційні кампанії та підконтрольні акаунти в інфопросторі.
Згідно з The Times of India, інформаційне протистояння між Іраном та Ізраїлем досягло нових висот — тепер тут працюють не лише люди, а й машинні алгоритми, які автоматично визначають вразливі мішені для маніпуляції емоціями.
Такі атаки не просто відволікають — вони руйнують здатність населення до критичного мислення, змушують сумніватися у реальності, створюють хаос та паралізують волю до спротиву.
⚔️ Кібератаки: автономна агресія у цифровому світі
Наступним фронтом є кібервійна, яка тепер ведеться не вручну, а за участю так званих agentic AI — автономних штучних агентів, здатних:
- сканувати інформаційну інфраструктуру на предмет вразливостей;
- автоматично запускати адаптивні скрипти атак;
- змінювати свою поведінку відповідно до контрзаходів противника.
Як зазначає The Jerusalem Post, ці системи працюють у режимі 24/7, без втоми, без моралі, без пауз. Класичні захисні стратегії — більше неефективні. Потрібна симетрична відповідь — AI проти AI.
🤖 ШІ на фронті: алгоритм як командир
Ізраїль — один із лідерів у військовій інтеграції штучного інтелекту. З жовтня 2023 року було впроваджено:
- керування роєм дронів із розподіленим інтелектом;
- аналітичні системи загроз для командирів;
- автоматизовані центри прийняття рішень, де людський фактор мінімізується.
Це дозволяє Збройним силам діяти не за годинами, а за мілісекундами. Але водночас зростає ризик втрати контролю, коли алгоритм може прийняти рішення, яке суперечить військовій етиці або гуманітарному праву.
🌍 Геополітична картина: війна без війни
Росія активно розвиває концепцію “війни нового покоління” — де військова фаза йде після масованої інформаційної та психологічної обробки. Йдеться не лише про фейки — це довгострокова дестабілізація держав через вкидання зневіри, створення ворожнечі всередині суспільства та руйнування довіри до інституцій.
У США, Ізраїлі, Ірані, Китаї триває розробка військових ШІ-систем, автономних дронів, алгоритмів прогнозування соціальних протестів та систем масового моніторингу настроїв населення.
Усі ці елементи перетворюють світову безпеку на гібридне мережево-аналітичне поле, де перевагу має той, хто краще контролює алгоритми, а не території.
📉 Технічні можливості ≠ етична безпека
Інформаційна домінація поступово витісняє класичне поняття «військової переваги». Тепер контроль над масовою свідомістю та настроями населення вважається стратегічно важливішим, ніж окупація територій. Механізми цього контролю — не лише пропаганда, а алгоритмічне моделювання поведінки людей.
Паралельно змінюється й швидкість реагування на загрози: якщо раніше аналітики мали години або дні для аналізу ситуації, то сьогодні автономні дрони й кібер-агенти приймають рішення за мілісекунди, здійснюючи атаки з блискавичною точністю. Це позбавляє ворога часу на контрреакцію, але також створює ризик — випереджальні удари можуть базуватись на хибному алгоритмі або некоректному прогнозі.
Особливу небезпеку становить феномен так званого “automation bias” — сліпої довіри до дій машинних систем. В умовах бойових дій це може призводити до ситуацій, коли рішення, ухвалене штучним інтелектом без достатньої людської перевірки, має фатальні наслідки — аж до порушення гуманітарного права чи ескалації конфлікту.
При цьому міжнародна правова база не встигає за темпами технологічного прогресу. Станом на 2025 рік не існує універсальних угод, які б регламентували застосування автономної летальної зброї або відповідальність за рішення ШІ на полі бою. Це породжує правовий вакуум, який дозволяє деяким державам випробовувати небезпечні інструменти без реального контролю.
📌 Що має бути зроблено вже зараз?
1. Міжнародна регуляція військового ШІ.
Світ потребує аналогів Женевських конвенцій для автономних систем. Без юридичних обмежень війна може стати неконтрольованою.
2. Кібероборона нового покоління.
Застарілі брандмауери не працюють проти адаптивних нейромереж. Потрібно впроваджувати гібридні AI-захисти, які здатні прогнозувати та випереджати атаки.
3. Масова медіаграмотність.
Найпотужніший щит від інформаційного терору — критичне мислення громадян. Це має стати частиною освіти, медіа та державної політики.
🧭 Висновок: війна змінила не форму, а суть
Конфлікти нового покоління не починаються вибухами і не закінчуються перемогою в окопі. Вони точаться у стрічках Facebook, серед бітів коду, у підсвідомості користувачів TikTok і в логіці машинного навчання.
Світ стоїть на роздоріжжі: або ми осмислено впровадимо етичні бар’єри для ШІ у військовій сфері, або ризикуємо втратити контроль над самим поняттям війни.
Технологія не є ні добром, ні злом. Але у військовому контексті вона стає зброєю — якщо її не контролювати, вона контролюватиме нас.
About the Author
