Німеччина закладає механізм для майбутньої мобілізації

Дата публікації: 15 грудня 2025

ПОЛІТИКА | БЕЗПЕКА

Німецький Бундестаг 5 грудня ухвалив закон, який з 1 січня 2026 року кардинально змінює підхід до військової служби. Формально країна не повертає повномасштабний обов’язковий призов, проте створює для нього всі правові та адміністративні передумови. Цей крок став логічним наслідком повної нездатності добровільної системи забезпечити армію людьми на тлі стрімкого погіршення безпекової ситуації в Європі.

Суть реформи: обов’язковий крок до добровільної служби

Новий закон встановлює обов’язкову процедуру для всіх чоловіків, які досягають 18-річного віку, починаючи з тих, хто народився у 2008 році та пізніше. Вона включає:

Заповнення онлайн-анкети.
Проходження обов’язкового медичного огляду в одному з 24 спеціальних центрів.

Система має запрацювати повною мірою до середини 2027 року. Жінки можуть приєднатися до цієї процедури добровільно. Ключовий момент: сама військова служба залишається добровільною. Однак закон містить положення, яке дозволяє парламенту окремим рішенням активувати “службу за потребою” (Bedarfswehrpflicht) — тобто ввести примусовий призов, якщо добровольців виявиться недостатньо.

Цілі та контекст: від реакції на Росію до внутрішньополітичної боротьби

Реформа спрямована на досягнення амбітної цілі: розширити Бундесвер з поточних 184 тисяч активних військовослужбовців до 260 тисяч до 2035 року. Загальна мета, включаючи резервістів, становить 470 тисяч осіб.

Головним каталізатором змін стало російське повномасштабне вторгнення в Україну, яке змусило Берлін переглянути підходи до оборони. Міністр оборони Борис Пісторіус прямо заявив, що зростання армії є необхідністю через “загрозу та плани НАТО”, а надійне стримування Росії вимагає не тільки техніки, але й солдатів.

Всередині правлячої коаліції (ХДС/ХСС та СДПН) точилися запеклі дебати. Консерватори виступали за чіткий план повернення призову, тоді як соціал-демократи наполягали на добровільній моделі. Підсумковий компроміс — це система з “гачком” для майбутнього примусу.

Реакція суспільства: протести та скепсис

У день голосування в Бундестазі в 90 містах Німеччини пройшли масові протести школярів та молоді під гаслом “Шкільний страйк проти призову”. Молодь висловлює різке неприйняття, стверджуючи, що рішення приймаються без їхньої думки. У Берліні на демонстрацію вийшли тисячі людей.

Відеозвернення міністра оборони Пісторіуса до молоді, в якому він закликав “бути готовим захищати демократію”, не знайшло широкої підтримки серед протестувальників.

Висновок: Німеччина готується до найгіршого, але не хоче про це говорити

Нова модель служби — це яскравий сигнал. Він свідчить про те, що німецька влада:

Визнає провал добровільної системи набору за останні 14 років.
Не вірить, що лише грошима та умовами служби можна залучити достатньо людей.
Вважає вірогідним сценарій, коли знадобиться швидка мобілізація, і готує для неї інфраструктуру заздалегідь.

Запроваджуючи механізм, який дозволяє в один день перейти від “добровільного” до “обов’язкового”, Берлін демонструє, що вірить не в силу переконань, а в силу закону та адміністративного апарату. Молодь, яка вийшла на протести, розуміє це добре. Питання в тому, чи зможе вона чинити опір, коли держава вирішить, що “добровільців недостатньо” і настане час активувати той самий “гачок”, закладений у законі сьогодні.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку:

VIR.GROUP is available on Google Play

VIR.GROUP is available on the App Store