Раптовий вибух у геополітиці
Уночі 22 червня 2025 року світ знову опинився на межі масштабної ескалації: США та Ізраїль провели спільну воєнну операцію під назвою “Midnight Hammer” проти ключових ядерних об’єктів Ірану. Скоординовані авіаудари вразили об’єкти у Fordow, Natanz та Isfahan, спричинивши як стратегічні руйнування, так і новий виток напруги на Близькому Сході. Це найбільший військовий нальот США з часів 9/11, з використанням найсучасніших технологій та надпотужних боєприпасів.
Операція стала несподіванкою для багатьох геополітичних гравців, хоча напруга між Іраном і Заходом зростала впродовж останніх місяців. Після серії провокацій, обстрілів танкерів і невдалих переговорів, рішення про силове втручання виглядало як останній інструмент тиску на Тегеран. Американська та ізраїльська розвідка дійшла висновку, що Іран близький до створення повноцінної ядерної боєголовки, що й стало спусковим механізмом до дій.
Хронологія операції: точний розрахунок та блискавична реалізація
Перший етап розпочався ввечері 21 червня за Грінвічем, коли з американських підводних човнів у Перській затоці було випущено близько 30 крилатих ракет Tomahawk, спрямованих на заводи у Natanz та Isfahan. Одночасно семеро стратегічних бомбардувальників B-2 Spirit стартували з авіабази в Міссурі. П’ять з них, пройшовши дозаправлення в повітрі, попрямували безпосередньо до Ірану.
Близько 02:30 за іранським часом, ці літаки скинули 12 надпотужних бетонобійних бомб GBU-57A/B MOP на ядерний об’єкт Fordow та ще дві — на Natanz. Ці бомби призначені для знищення цілей, розташованих на глибині до 60 метрів під землею, що вперше були застосовані в бойових умовах. Водночас Tomahawk влучили в наземну інфраструктуру Isfahan, зруйнувавши виробництво паливних стрижнів.
Операція тривала менше трьох годин, але її ефект триває досі. За даними Пентагону, усі об’єкти були знищені з високою точністю, втрат серед пілотів та техніки не зафіксовано. В Ірані ввели надзвичайний стан у декількох провінціях, а мережі протиповітряної оборони зазнали технічного перевантаження через масштабність нападу.
Цілі, ураження та ефективність удару
У Fordow супутникові знімки зафіксували великі кратери на входах до тунелів. Хоча іранська сторона заявила про евакуацію персоналу та устаткування заздалегідь, військові аналітики стверджують, що руйнування могли пошкодити глибоко закопані центрифуги. У Natanz влучення двох бомб MOP припало на ключову підземну галерею, що вже зазнавала ушкоджень під час попередніх атак. У Isfahan ракети знищили споруди, однак IAEA підтвердила: на момент удару збагаченого урану там не зберігалося.
На думку експертів, хоча удар був технічно точним, повного знищення ядерного потенціалу досягти не вдалося. Головна мета — порушити виробничий цикл та змусити Тегеран до поступок — частково реалізована. Іранські знання та наукова база залишаються, що створює ризик відновлення робіт.
Також з’явились побоювання, що Іран може розпорошити свою інфраструктуру ще глибше і ширше. Це ускладнить подальший моніторинг і контроль з боку міжнародних організацій, таких як МАГАТЕ. А сам факт бойового застосування надпотужних MOP може спонукати інші країни до перегляду своїх оборонних стратегій.
Геополітичні та екологічні наслідки
Світова спільнота відреагувала миттєво. США в особі міністра оборони назвали атаку “блискучою та стримуючою”. Дональд Трамп заявив, що “Fordow зникла з карти”. Іран засудив дії як агресивні, але обмежився невеликим ракетним ударом по південному Ізраїлю. ООН, ЄС, Китай та Росія закликали до негайної деескалації, а ринок нафти відреагував зростанням цін через ризик нестабільності в регіоні.
Щодо радіаційної загрози, IAEA заявила, що жодних витоків або підвищеного фону в регіоні не зафіксовано. Удар не припадав на реактори або склади з активними матеріалами. Але довгострокові ризики пов’язані з розповсюдженням уламків і можливим забрудненням підземних вод не виключені.
Варто також враховувати психологічний ефект: іранське суспільство переживає хвилю тривоги, особливо на тлі економічної нестабільності. У багатьох містах помітно зросла кількість протестів, спричинених як зовнішньою загрозою, так і невдоволенням владою. Це відкриває новий фронт — внутрішній тиск на режим, що може стати чинником змін.
Чи досягнута мета?
Операція “Midnight Hammer” — демонстрація військової потуги США та готовності діяти рішуче у випадку загрози глобальній безпеці. Але питання залишаються: чи дійсно зупинено ядерний розвиток Ірану, чи лише відтерміновано його? Геополітична напруга лише посилює ризики нових конфліктів, а вдосконалення засобів збройної боротьби не гарантує миру. Світ мусить об’єднуватися не лише в силі, але й у здоровому глузді.
Підписуйтесь на VIR-News, щоб бути в курсі найважливіших подій глобальної політики. Рішення сьогодні впливають на майбутній баланс безпеки.
About the Author
