Італія розпочала безпрецедентну податкову атаку на провідних американських технологічних гігантів — Meta, X (раніше Twitter) та LinkedIn, поставивши під сумнів фундамент цифрової економіки: чи можна вважати особисті дані валютою? Італійські податкові органи кажуть «так» — і виставляють рахунок майже на мільярд євро.

Податок на безкоштовне? Як дані стали об’єктом ПДВ
Суть справи — у радикальній інтерпретації податку на додану вартість (ПДВ). Італійські податкові служби вважають, що користувачі, реєструючись у соціальних мережах, обмінюють свої персональні дані на безкоштовний доступ до платформ. Цей «обмін» — транзакція, яка, на думку Риму, підпадає під ПДВ, гармонізований на рівні ЄС.
Претензії охоплюють період з 2015–2016 до 2021–2022 років:
- Meta: 887,6 млн євро
- LinkedIn: близько 140 млн євро
- X (Twitter): 12,5 млн євро
Це не просто фінансові вимоги — це підрив класичної бізнес-моделі «безкоштовного» інтернету.
Meta б’є на сполох, X і LinkedIn — у мовчанні
Meta категорично не згодна з таким трактуванням і вже готується до юридичного спротиву. У компанії зазначають, що користувачі не здійснюють жодних фінансових транзакцій і отже не можуть бути об’єктами ПДВ.
X та LinkedIn поки що утримуються від коментарів, однак у лютому 2025 року італійські податкові органи офіційно розширили розслідування проти X, вимагаючи від компанії Ілона Маска ті самі пояснення, що й від Meta.
Податкові зміни, які можуть стати правилами для ЄС
Важливо: ПДВ — це не національний, а гармонізований податок у межах Європейського Союзу. Це означає, що підхід Італії потенційно може бути розповсюджений по всій Європі, якщо отримає схвалення в судах.
У жовтні 2024 року уряд Італії вже зробив кроки в цьому напрямку, включивши жорсткіші умови цифрового податку в бюджет на 2025 рік. Податок, який стягує 3% з доходів великих технологічних компаній, таких як Google, Amazon та Meta, викликає постійне занепокоєння у США.
Ваші дані — ваша ціна: нова парадигма регулювання
Центральний аргумент Італії: дані — це цінний ресурс, за який компанії отримують прибутки, а отже, операції з їхнім збором та використанням мають обкладатися податками. Якщо цей підхід набуде сили, уся цифрова економіка Європи буде змушена змінити архітектуру своєї роботи:
- Реєстрація на платформах може стати платною, аби уникнути обов’язку сплачувати ПДВ.
- Інтерфейси взаємодії можуть змінитися, зокрема, у частині збору згоди на обробку даних.
- Рекламна модель, яка залежить від даних, опиниться під загрозою — або стане набагато дорожчою для бізнесу.
Міжнародний резонанс: США реагують
Вашингтон уважно слідкує за подіями. США вже раніше критикували цифровий податок Італії як такий, що «дискримінує американські компанії». Якщо ПДВ на обмін даними закріпиться на законодавчому рівні, можна очікувати торговельних тертя або навіть санкційних заходів.
Американські лобістські групи вже звертаються до Європейської Комісії із закликом заблокувати італійську ініціативу, вважаючи її порушенням принципів ринкової конкуренції.
Аналітика: Чи стане Італія першопрохідцем цифрового оподаткування?
Юристи та економісти визнають — Італія відкрила небезпечний, але логічний прецедент. В епоху, коли дані мають вищу ціну, ніж нафта, їх оподаткування виглядає закономірним наступним кроком у регуляторній еволюції.
Однак проблеми очевидні:
- Визначення вартості даних — складне завдання, адже вона змінюється залежно від алгоритмів, реклами, поведінки користувачів.
- Подвійне оподаткування — може виникати, якщо країни трактуватимуть цифрові послуги по-різному.
- Судові битви — Meta вже готує юридичний спротив, а справи можуть затягнутися на роки.
Висновок
Цифрова епоха вступає у фазу податкової зрілості. Італія першою в Європі поставила запитання, яке раніше ігнорували: чи дійсно “безкоштовний” сервіс безкоштовний? Якщо дані — це нові гроші, чому їх збір не оподатковується?
Рішення судів, реакція ЄС і контрудари США визначать, чи стане італійська ініціатива винятком або новим правилом гри для глобального цифрового ринку.