Вибухова ескалація на тлі давнього конфлікту
28 липня 2025 року світ нарешті почув ключову фразу — «негайне й безумовне припинення вогню» між Таїландом і Камбоджею. Ці слова стали результатом п’ятиденного конфлікту, що, здавалося, стрімко скочувався до повномасштабної війни між двома сусідніми державами Південно-Східної Азії.
Конфлікт розгорівся навколо давнього прикордонного спору — насамперед щодо території навколо історичних храмів Preah Vihear та Ta Moan Thom, які обидві країни вважають своєю культурною і політичною спадщиною. Ескалація почалась після загибелі камбоджійського військовослужбовця у травні 2025 року, що стало тригером для подальшого загострення.
П’ять днів бойових дій: артилерія, F-16 і масова евакуація
Від 24 до 28 липня ситуація на кордоні вийшла з-під контролю. Сторони використовували не лише стрілецьку зброю та міномети, а й артилерію та винищувачі F-16. Камбоджа звинуватила Таїланд у ударах по цивільній інфраструктурі, включно з селами поблизу Пном-Бакхенг. У відповідь Таїланд оприлюднив фото з мінування своїх позицій камбоджійською армією.
Результат — не менше 36 загиблих, більшість із яких — цивільні. За офіційними оцінками, понад 300 000 осіб були змушені покинути домівки, зокрема:
- 138 000 — у Таїланді,
- понад 35 000 — у Камбоджі.
Ці цифри стали наймасштабнішими з часів сутичок 2011 року й вивели регіон на межу гуманітарної катастрофи.
Дипломатичне втручання: роль Малайзії, США
Ключові переговори відбулися в Куала-Лумпурі, де Малайзія виступила як посередник від імені АСЕАН. У перемовинах взяли участь представники США, Китаю, а також президент США Дональд Трамп, який несподівано долучився до процесу.
За даними Reuters, Трамп публічно пригрозив накласти до 36% тарифів на обидві країни, якщо сторони не домовляться про негайне припинення вогню. Камбоджійський прем’єр Хун Манет згодом назвав саме Трампа головним ініціатором угоди, тоді як Бангкок залишився стриманим, заявивши про недовіру до камбоджійських обіцянок.
Перемир’я — але з умовами
Перемир’я набрало чинності 28 липня з опівночі за місцевим часом. В рамках домовленостей сторони погодилися на:
- створення спільного механізму моніторингу за участю представників АСЕАН;
- зустріч польових командирів уже 29 липня;
- формування узагальненого штабу в межах АСЕАН — 4 серпня;
- відкриття прямої лінії зв’язку між дипломатичними представниками.
Ці кроки спрямовані на запобігання черговому спалаху напруги — хоча аналітики попереджають, що угода має радше тимчасовий характер і легко може бути зруйнована.
Ризики для регіону та глобальної економіки
Попри припинення вогню, залишаються високі геополітичні та економічні ризики, зокрема:
- Порушення логістики: транзит через прикордонні райони між Таїландом і Камбоджею був заблокований, що завдало втрат місцевому аграрному і туристичному бізнесу. Збитки можуть сягнути $80–100 млн упродовж тижня простою, за оцінками The Economic Times.
- Туризм і страхування: міжнародні страхові компанії вже переглядають поліси для регіону, а скасування рейсів та закриття курортів на кордоні б’є по бюджету обох країн. Час відновлення галузі — щонайменше 3–6 місяців.
- Потенціал для нового загострення: напруга не розв’язана, а лише заморожена. Прикордонні війська не відведені, зберігаються суперечки щодо демаркації та провокацій.
Що далі?
Найближчі дні стануть вирішальними. Якщо ініціатива АСЕАН із моніторингом буде реалізована, і сторони погодяться на поступове розведення військ — є шанси, що перемир’я перетвориться на сталий мирний процес.
Проте з урахуванням історії конфлікту, глибоких емоційних ран і політичної гри з обох боків, ризик зриву угоди — високий. Більше того, вплив зовнішніх сил — США, Китаю, навіть особистих амбіцій Дональда Трампа — може ускладнити стабілізацію, якщо вони знову втрутяться з неконтрольованими заявами чи кроками.
Висновок
Таїланд і Камбоджа досягли критичного моменту — зупинити війну, яка могла перерости в повномасштабний регіональний конфлікт. Сотні тисяч біженців, десятки загиблих, мільйонні втрати — усе це стало дзеркалом того, наскільки тендітним є мир у Південно-Східній Азії.
Чи буде мир довготривалим — залежить від політичної волі обох сторін і здатності АСЕАН утримати процес під контролем. Але поки що — це рідкісний приклад, коли міжнародна дипломатія, тиск і пряме втручання змогли зупинити гарячу фазу конфлікту.
І навіть якщо цей мир — лише перепочинок, він зберіг сотні життів. І, можливо, ще більше — у майбутньому.
About the Author
