Під час зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі 3 квітня 2025 року представники Великої Британії та Франції звинуватили Росію в навмисному затягуванні процесу припинення вогню в Україні. Вони підкреслили, що дії Москви перешкоджають дипломатичним зусиллям щодо мирного врегулювання конфлікту, і створюють умови для затяжної війни на виснаження.
Позиція Великої Британії
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі заявив, що президент Росії Володимир Путін “не зацікавлений у мирі” і навмисно затягує війну з метою стратегічного виснаження України. Він підкреслив, що Москва цілеспрямовано веде гру на довгу дистанцію, сподіваючись, що західна підтримка ослабне через політичну втому, економічні виклики та внутрішні вибори у країнах НАТО.
“Це — не війна на полі бою. Це війна на терпіння. І ми не повинні програти її”, — сказав Леммі.
Позиція Франції
Французький міністр закордонних справ Стефан Сежурне додав, що немає жодних ознак справжньої готовності Москви до переговорів. Він нагадав, що Росія відкинула кілька міжнародних ініціатив, включно з планами мирного врегулювання, висунутими ООН та низкою нейтральних країн, включаючи Бразилію та Індію.
“Ми бачимо систематичне блокування: Росія саботує всі зусилля для припинення вогню — від гуманітарних коридорів до перемовин по обміну полоненими”, — заявив міністр.
Реакція НАТО
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив на необхідності подальшої підтримки України з боку Альянсу. За його словами, НАТО має не лише військову, але й моральну відповідальність перед українським народом. Він підтвердив, що допомога Україні не припиниться, навіть попри політичні зміни в окремих країнах-членах Альянсу.
“Кожен день спротиву українців — це день, коли демократія вистоює проти автократії”, — зазначив він.
Крім того, Столтенберг оголосив про розширення програми навчань для українських військових на території Польщі, Німеччини та Великої Британії.
Останні події на фронті
Нещодавні російські атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема в Харкові та Запоріжжі, викликали серйозне занепокоєння міжнародної спільноти. У Харкові внаслідок удару по житловому кварталу загинули п’ятеро цивільних, ще 32 отримали поранення. У Запоріжжі було зруйновано енергетичний об’єкт, що живив лікарню та школу.
Ці дії, за словами представників НАТО, є доказом того, що Росія не лише не прагне миру, а й свідомо загострює гуманітарну кризу, використовуючи стратегію терору проти мирного населення.
Позиція США
Представники США підтримали заяви Великої Британії та Франції. Державний секретар США Марко Рубіо висловив жорстку позицію Вашингтона, зазначивши, що “терпіння Америки не безмежне”. Він також натякнув, що у разі подальшого блокування мирного процесу США можуть ініціювати нові санкційні пакети, спрямовані на енергетичний сектор РФ та її банки.
Аналітики зауважують, що нинішня риторика США — це не лише дипломатичний сигнал, але й спроба попередити союзників про ризик ескалації, яка може вийти за межі України.
Геополітичний контекст
Конфлікт в Україні дедалі більше набуває характеру глобального геополітичного протистояння. Китай продовжує зберігати формальний нейтралітет, однак, за словами Леммі, Лондон має докази часткового постачання Росії товарів подвійного призначення через китайські компанії-посередники. Франція також висловила занепокоєння через зростаючу активність Ірану, який, за даними західної розвідки, постачає Росії безпілотники.
У цьому контексті зустріч НАТО стала ще одним свідченням того, що Захід готується до довгострокового конфлікту, в якому Росія навмисно затягує мирний процес для досягнення стратегічного реваншу.
Висновок
Зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі підкреслила єдність та рішучість Альянсу у підтримці України. Звинувачення на адресу Росії в затягуванні мирного процесу свідчать про зростаюче міжнародне невдоволення діями Кремля. НАТО та його союзники продовжуватимуть тиск на Москву, прагнучи досягти справедливого та тривалого миру в Україні.
About the Author
