
🚧 Нові бази, нові сили: що стоїть за нарощуванням поблизу Фінляндії
Станом на кінець квітня 2025 року Росія суттєво активізувала розгортання військових сил вздовж своїх західних кордонів. Особлива увага прикута до регіонів, що межують з Фінляндією — новим членом НАТО. В місті Петрозаводськ, менш ніж за 200 кілометрів від фінського кордону, активно розширюються військові бази. За повідомленнями The Wall Street Journal, Росія готується до розміщення десятків тисяч солдатів у цьому регіоні.
Такі дії Москви не можуть розглядатися у відриві від геополітичного контексту. Вони є відповіддю на розширення НАТО на північ, зокрема після вступу Фінляндії та Швеції, а також посилення військової співпраці у Балтійському регіоні.
📊 Чисельність армії та інфраструктурні приготування
Восени 2024 року президент Володимир Путін офіційно заявив про збільшення чисельності російської армії до 1,5 мільйона військовослужбовців. Це на пів мільйона більше, ніж до повномасштабного вторгнення в Україну. Усі ознаки вказують на те, що Кремль готується до тривалого конфлікту не лише з Україною, а й до можливих ескалацій із НАТО.
Окрім розширення особового складу, Росія модернізує транспортну інфраструктуру — залізничні лінії, автошляхи та військові аеродроми поблизу кордону з Фінляндією. Це забезпечує мобільність армії та дозволяє в найкоротші терміни перекидати техніку та війська в зону потенційного конфлікту. Також активно будуються логістичні хаби та склади озброєння.
🛠️ Збільшення військового виробництва
Росія значно наростила виробництво озброєння. Танки Т-90М, реактивні системи залпового вогню, дрони та сучасні засоби радіоелектронної боротьби — все це надходить переважно на внутрішні бази, а не на фронт в Україні. Це свідчить про підготовку до нових, потенційно ширших бойових дій.
Фінансування оборонного сектору в РФ б’є всі рекорди: у 2025 році понад 30% бюджету витрачається на армію та ВПК. Такі цифри — сигнал міжнародній спільноті, що Кремль не має наміру знижувати рівень мілітаризації.
⚠️ Реакція НАТО: оборона чи ескалація?
НАТО вже розпочала заходи у відповідь. Після офіційного приєднання Фінляндії до Альянсу у 2023 році, її кордон із Росією став новою точкою напруги. Фінляндія швидко укріплює 1 300-кілометровий східний кордон: встановлює сучасні електронні системи моніторингу, радарні вежі, бетонні укріплення та колючий дріт.
Балтійські країни — Литва, Латвія, Естонія — у партнерстві з Польщею, розширюють власні оборонні плани. Зокрема, у рамках ініціативи «Східний щит» триває будівництво оборонних споруд, протитанкових ровів, розгортання систем ППО та ПРО.
🧪 Навчання як прикриття агресії?
Однією з найсерйозніших загроз є підготовка до навчань «Захід-2025», які Росія проведе спільно з Білоруссю. За словами аналітиків Defence Blog, саме під виглядом таких навчань у 2022 році Москва зосередила війська для вторгнення в Україну. Є ризик, що «Захід-2025» може стати прелюдією до чергової агресії або демонстрації сили поблизу кордонів НАТО.
🌐 Геополітичний підтекст: Росія готується до довгострокового протистояння
Сучасна стратегія Кремля базується на концепції «фортеці в облозі». Будь-яке розширення НАТО Росія трактує як пряму загрозу своїй безпеці. Проте в основі таких дій — спроба зберегти авторитарний режим та відволікти населення від внутрішніх проблем.
Нарощування військової сили несе прямі ризики: зростає ймовірність непередбачуваних інцидентів, помилок або провокацій, які можуть спричинити масштабну війну. Європа опинилася в ситуації, де мир більше не гарантується словами, а лише стримуванням і готовністю відповісти.
«Росія веде гру на виснаження. Війна в Україні — лише перший етап. НАТО має бути готовим до довгострокового фронту», — коментує експерт з безпеки НАТО.
🧠 Висновок
Нарощування військової присутності Росії біля кордонів Європи — це не просто регіональний конфлікт, а ознака глибшого протистояння цивілізацій. Країни Заходу повинні не лише зміцнювати оборону, а й працювати над єдністю, витримкою та стратегічною мудрістю. Світ не може дозволити, щоб агресивна риторика і мілітаризм стали новою нормою.