На військовій базі Joint Base Elmendorf-Richardson у Анкориджі, Аляска, 15 серпня 2025 року відбулася знакова подія: вперше з 2015 року Володимир Путін прибув до США, щоб зустрітися з Дональдом Трампом у межах дипломатичної ініціативи. Місце для переговорів обрали не випадково. Воно символізує тяжіння до безпеки та показову делікатність формату для двох лідерів.
Зустріч тривала приблизно три години (2:30–3:00), але завершилася без жодного офіційного договору чи підписаної угоди. Трамп заявив:
“Progress was made, but there’s no deal yet.”
Прес-конференції не проводилися — обидва президенти утрималися від будь-яких коментарів для ЗМІ. Жодні деталі комунікації не були оприлюднені напередодні чи після.
Головні моменти переговорів
«Прямо до миру, а не до перемир’я»
Через платформу Truth Social Дональд Трамп заявив про бажання рухатися до повноцінної мирної угоди, а не тимчасового припинення конфлікту:
“…the best way to end the horrific war… is to go directly to a Peace Agreement, which would end the war, and not a mere Ceasefire Agreement.”
Ця фраза викликала широкий резонанс, оскільки пропонує радикальну, нетипову дипломатичну логіку.
Статус України: «Я не веду переговорів за них…»
Трамп чітко підкреслив, що не представляє Україну:
“I’m not here to negotiate for Ukraine… gotta make a deal.”
Це прозорий натяк на те, що саме український президент Володимир Зеленський повинен бути частиною майбутнього миру.
Символічна дипломатія для Путіна
Навіть без реального результату Путін здобув дипломатичну перемогу — його візит до США є потужним символом міжнародного визнання та повернення до великих переговорів після затяжної ізоляції.
Реакція України та західних союзників
Зеленський готовий до тристороннього формату
Президент Володимир Зеленський заявив про готовність до прямих переговорів у форматі США-Росія-Україна, підкресливши, що питання територіальної цілісності не можна вирішувати без участі Києва.
Європейська позиція: мир із гарантіями, а не «заморожування»
Лідери ЄС висловили підтримку Україні, наголосивши, що мир має бути міцним, із гарантіями безпеки, а не стратегічною паузою чи фіксацією статус-кво.
Ключові підтексти зустрічі
Візуальна складова саміту була побудована на символізмі: привітання на червоному килимі, ретельно контрольована публічність, мінімум інформації для журналістів. Це створювало ефект політичного шоу, а не прозорих переговорів.
Особисті мотиви лідерів також очевидні. Для Дональда Трампа саміт став можливістю позиціонувати себе як миротворця, який здатен «зупинити війну», що добре вписується у його політичну кампанію. Для Володимира Путіна ж візит до США відкриває шлях до легітимізації: він демонструє, що Росія здатна залишатися в колі глобальних гравців, попри санкції та міжнародну ізоляцію.
Не менш важливою темою стали економічні питання. Трамп натякнув, що санкції проти Росії можуть бути переглянуті чи навіть зупинені в разі досягнення прогресу в переговорах. Це був прозорий сигнал Кремлю, що дипломатичні поступки можуть конвертуватися в економічні вигоди.
Ризики і наслідки для України
- Дипломатична маргіналізація
Прийняття рішень без участі України створює небезпечний прецедент, коли вирішення конфліктів відбувається без голосу постраждалої сторони. - Можлива де-факто легітимація агресії
Прямий рух до миру без участі України може означати фактичне визнання російських територіальних претензій як стану «нової нормальності». - Тиск на Зеленського зсередини
Відсутність США та ЄС як партнерів на переговорах може послабити політичну позицію Зеленського і підірвати довіру до міжнародної підтримки.
Роль саміту в глобальній геополітиці
Ця зустріч — більше, ніж саміт. Це сигнал: світ намагається заново розставити акценти після кількох років геополітичної нестабільності. Візит Путіна у США демонструє його здатність повернутися у велику гру. А Трамп, у свою чергу, показав бажання, хай навіть символічне, переоцінити рамки американської зовнішньої політики.
Проте відсутність угоди — це червоний прапорець для України та її союзників. Домовитися не так просто, як сказати. У даному випадку це означає, що справжні переговори щодо миру, швидше за все, ще попереду й відбуватимуться у форматах, де баланс інтересів виглядатиме інакше.
Заключні думки
Саміт у Алясці 15 серпня 2025 року — це більше, ніж форматний дипломатичний захід. Це випробування для моделей врегулювання світових криз, виклик для репутації ключових гравців та каталізатор для необхідності включення України в усі формати переговорів. Без участі постраждалої сторони майбутній мир ризикує стати лише політичною угодою — без суті.
About the Author
