
🔷 Символізм і виклики
Сьогодні, 22 липня 2025 року, в Пекіні офіційно стартує 25-й саміт ЄС–Китай. Захід приурочений до 50-річчя встановлення дипломатичних відносин між Європейським Союзом і Китайською Народною Республікою. Попри ювілейну дату, зустріч не обіцяє революційних рішень — натомість основний фокус сконцентровано на збереженні стабільного діалогу на тлі зростаючої геополітичної напруги, економічного протистояння і стратегічного переосмислення двосторонніх відносин.
🔷 Учасники та формат
Участь у саміті беруть ключові європейські лідери: Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та новообраний Президент Європейської ради Антоніу Кошта. Від Китаю присутні Президент Сі Цзіньпін та Прем’єр-міністр Лі Цян, який співголосуватиме саміт разом із Коштою.
Це — перша очна зустріч після саміту в грудні 2023 року та важливий сигнал про готовність сторін до прямого діалогу, попри значну кількість розбіжностей.
🔷 Стратегічний контекст: триєдина роль Китаю для ЄС
ЄС публічно окреслює Китай як «партнера для співпраці, економічного конкурента та системного супротивника». Цей триєдиний підхід і визначає політичну логіку саміту: необхідно одночасно підтримувати співпрацю в стратегічних напрямах (клімат, торгівля), мінімізувати ризики від економічної залежності та конкурувати за глобальні ринки в умовах нової економічної реальності.
🔷 Основні теми порядку денного
📌 Торгівля, інвестиції, ринки
- ЄС наполягає на розширенні доступу до китайського ринку, особливо в секторах, які досі залишаються закритими: медичне обладнання, продукти тваринництва, високотехнологічні вироби.
- Одним із гарячих питань стали обмеження КНР на експорт рідкоземельних елементів — ключових для європейської оборонної та зеленої промисловості.
- ЄС також висловив невдоволення надвиробництвом китайських електромобілів (EV), яке викривлює конкуренцію на європейському ринку.
📌 Санкції, дипломатія та взаємні обмеження
- Важливим кроком стало відновлення політичного діалогу, перерваного після санкційного конфлікту 2021 року. Зокрема, досягнуто домовленості про поновлення контактів між Європарламентом і китайським законодавчим органом.
- Європейська сторона вимагає гарантій ринкової відкритості, а також закликає до деескалації риторики з боку КНР.
📌 Екологія та зелений перехід
- Китай заявив про плани оновити національні кліматичні зобов’язання до COP30.
- ЄС просуває ідею «зеленої дипломатії», наполягаючи на об’єднанні зусиль у боротьбі з кліматичною кризою, втратами біорізноманіття та декарбонізацією глобального виробництва.
📌 Технології та критичні ресурси
- Особлива увага приділена контролю над технологіями та експорту компонентів, важливих для оборонного й телеком-секторів.
- ЄС підкреслює неприпустимість монополізації критичних мінералів і вимагає прозорих правил експорту з боку КНР.
🔷 Внутрішній тиск і європейська стратегія диверсифікації
Європейські уряди, зокрема Франція та Німеччина, виступають за збалансовану політику: зберігати економічну вигоду від співпраці з Китаєм, водночас — активно розвивати альтернативні партнерства в Азії. Це включає розширення співпраці з Японією, Південною Кореєю та Індонезією.
Цей процес диверсифікації пояснюється стратегічною необхідністю зменшити залежність від КНР у ключових ланцюгах постачання.
🔷 Дипломатичні сигнали: стримана конфронтація
Заяви китайської сторони свідчать про бажання знизити критичну риторику ЄС і повернутись до конструктивного діалогу. Проте Європейський Союз демонструє жорстку позицію, особливо у сфері торгівлі, екології та технологій. Це вказує на новий етап відносин: стратегічний діалог без ілюзій, але з чітко визначеними межами співпраці.
🔷 Підсумок: саміт як маркер довіри, а не рішень
Пекінський саміт ЄС–Китай у 2025 році — це насамперед індикатор геополітичної зрілості, а не форум миттєвих проривів. Рішення будуть обмежені, однак відновлення регулярного діалогу, погодження нових форматів співпраці у сфері клімату та торгівлі — вже є значним зрушенням.
Європейські лідери прагнуть зберегти стратегічну автономію та продовжити діалог із КНР, не втрачаючи при цьому геополітичної суб’єктності.
Наступні 6–12 місяців покажуть, чи стане цей саміт основою для нової фази євро-китайських відносин, чи залишиться лише ювілейною декларацією намірів.
🔍Висновок:
Для інвесторів, політичних аналітиків і компаній, зацікавлених у ринках Азії, результати саміту слід оцінювати як підготовчу фазу до потенційних змін у політиці регулювання, експортно-імпортних обмеженнях і технологічному партнерстві.
Довіра — головна валюта цієї зустрічі. І нею, а не меморандумами, вимірюється її успіх.