Контекст конференції FfD4 у Севільї
З 30 червня до 3 липня 2025 року в Севільї (Іспанія) відбувається Четверта Міжнародна конференція з фінансування розвитку (FfD4), яка проходить під егідою ООН раз на десятиліття.
Цей форум має стратегічне значення для реалізації Цілей сталого розвитку до 2030 року, що включають боротьбу з бідністю, зміну клімату та подолання гуманітарних криз. Організатори прагнуть мобілізувати щонайменше 4 трлн доларів щорічно для покриття фінансових потреб країн, що розвиваються.
Участь у конференції взяли понад 70 лідерів держав, представники міжнародних фінансових інституцій, приватного сектору, благодійних організацій та активістських мереж. У фокусі — реформування фінансової системи, яка наразі не справляється з викликами глобалізації та нерівності.
“Севільська угода” — амбітна програма реформ
Усі учасники, окрім США, погодили масштабний документ під назвою “Seville Commitment”. Він містить комплекс ключових ініціатив:
- Введення мінімальної податкової ставки у 15% ВВП.
- Потрійне збільшення кредитного потенціалу багатосторонніх банків розвитку.
- Створення нових механізмів обслуговування та реструктуризації боргів, включаючи кліматичні “свопи боргу”.
- Поглиблення співпраці з приватним сектором для фінансування критичної інфраструктури.
- Ініціатива глобальної податкової конвенції: боротьба з ухиленням від податків, реєстр бенефіціарних власників, контроль над великими транснаціональними корпораціями.
Ці реформи були сформульовані на основі численних досліджень, які доводять, що без радикального перегляду підходів до фінансування жодна країна не зможе досягти поставлених цілей до 2030 року.
США вийшли з переговорів — причини бойкоту
На завершальному етапі переговорів делегація США офіційно вийшла з процесу. Дипломат Джонатан Шраєр повідомив, що остаточна версія документа “перетнула багато наших червоних ліній”.
Основні пункти, які викликали заперечення Вашингтона:
- Намагання посилити вплив ООН на діяльність МВФ і Світового банку.
- Розширення кредитування багатосторонніми банками розвитку.
- Створення глобального боргового механізму під егідою ООН.
- Запровадження глобальної податкової конвенції.
Ці позиції є логічним продовженням політики адміністрації Дональда Трампа, яка вже скоротила фінансування USAID, вийшла з Паризької кліматичної угоди та обмежила підтримку багатосторонніх проектів. Нові політичні еліти США також прагнуть обмежити втручання зовнішніх структур у національну економіку, навіть якщо ці структури діють під егідою ООН.
Реакція міжнародної спільноти
Вихід США з процесу не зупинив ухвалення документа. Більшість країн-членів ООН затвердили “Севільську угоду” консенсусом. Представники ЄС, Китаю, країн Африки та Латинської Америки висловили повну підтримку новим підходам до подолання глобальних нерівностей.
Представники ООН висловили жаль через позицію США, але наголосили на готовності повернутися до переговорів із Вашингтоном у майбутньому. За їхніми словами, «глобальні виклики потребують глобальних рішень», і нехтувати єдністю — це прямий шлях до посилення хаосу.
На вулицях Севільї паралельно тривали акції протесту. Грінпіс, AFRODAD та інші активісти закликали до списання боргів для найбідніших країн, кліматичної справедливості та збільшення податкового тиску на найбагатші корпорації.
Геополітичний аналіз: нові осі впливу
- Відмова США від участі у “Seville Commitment” є сигналом глибокої політичної недовіри до міжнародних структур. Такий крок підтверджує ізоляціоністську тенденцію, яка домінує у зовнішній політиці США.
- Європейський Союз та країни Глобального Півдня починають формувати нову архітектуру фінансування розвитку, де ключовими стають прозорість, відповідальність і рівноправне партнерство.
- Позиція США критикується навіть у середині країни — академічне та громадянське суспільство вказує на руйнівні наслідки відсторонення від глобальних процесів.
- Нові механізми на кшталт “свопів борг-клімат”, публічного реєстру власників активів та стимулювання зелених інвестицій показують, що світ готовий до нової фінансової епохи — навіть без участі Сполучених Штатів.
Висновок
США вийшли з процесу через неприйнятні для них положення щодо ролі ООН, регулювання міжнародних фінансових інституцій та глобального оподаткування. Однак інші країни ухвалили “Севільську угоду”, заклавши основу для нової моделі розвитку.
Це рішення може докорінно змінити правила гри на глобальному фінансовому полі та поставити під сумнів лідерство США у питаннях допомоги та розвитку.
About the Author
