News Group США та ЄС готують 30-денне перемир’я в Україні: Росії загрожують нові санкції

Ініціатива припинення вогню: спільна позиція Заходу

Станом на 9 травня 2025 року Сполучені Штати та їхні європейські союзники завершують підготовку пропозиції щодо 30-денного безумовного перемир’я між Україною та Росією. У разі відмови Москви від участі, проти неї буде введено нові узгоджені санкції. Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Зеленським закликав до негайного припинення вогню, підкреслюючи, що обидві сторони мають дотримуватися умов перемир’я, інакше на них чекають додаткові обмеження.

Україна одразу підтримала цю ініціативу. Президент Володимир Зеленський наголосив, що 30-денне перемир’я стане “реальним індикатором” намірів сторін щодо досягнення миру.

Реакція Росії: короткострокове перемир’я та порушення домовленостей

Росія, своєю чергою, оголосила лише про триденне перемир’я з 8 по 10 травня, приурочене до 80-ї річниці завершення Другої світової війни. Однак, за словами українських чиновників, це перемир’я було зірване російськими військами вже в перші години. Було зафіксовано понад 700 обстрілів, включаючи артилерійські та ракетні удари, що вкотре засвідчує небажання Кремля дотримуватись міжнародних зобов’язань.

Такі дії викликають глибоке занепокоєння серед дипломатів, адже вказують на відсутність політичної волі з боку Москви припинити війну.

Міжнародна підтримка та дипломатичні зусилля

Французький міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та президент Еммануель Макрон планують обговорити пропозицію під час зустрічі в Києві з союзниками України. Фінський президент Александер Стубб висловив обережний оптимізм, вказавши на «ознаки позитивного руху» в напрямку перемир’я.

Так звана “коаліція охочих”, до якої входять Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Польща та країни Балтії, готується до спільного саміту в Києві для обговорення безпекових гарантій для України та перспектив мирного процесу.

Геополітична аналітика: хто виграє від перемир’я?

Для України це шанс посилити обороноздатність, провести ротацію на фронті та отримати нові озброєння від західних партнерів. Перемир’я також відкриває вікно для дипломатичного тиску на Москву.

Для Росії — це дипломатичне випробування. Якщо вона відмовиться, це продемонструє її деструктивну позицію перед глобальною спільнотою, підштовхуючи навіть нейтральні держави до підтримки нових санкцій. Участь у перемир’ї могла б бути шансом для Путіна зберегти обличчя на тлі воєнної втоми в російському суспільстві.

Однак реальні цілі Кремля — це не припинення війни, а її збереження в хронічному стані. Це дає змогу тримати Захід у напрузі, водночас використовуючи війну як інструмент внутрішньої пропаганди. Подібні маніпуляції з перемир’ями лише поглиблюють кризу.

Роль союзників України: чи готовий Захід до довгострокових зобов’язань?

Окрім тимчасового перемир’я, все більше обговорюється необхідність створення системи довготривалих безпекових гарантій для України. Сполучене Королівство, Франція та Польща вважають, що 30-денне припинення вогню може стати тестовим етапом для перевірки здатності сторін дотримуватись міжнародного права. У разі успіху, йдеться про можливість переходу до постійного режиму припинення бойових дій і запуску формального переговорного процесу.

Німеччина, попри свою стриманість, також бере участь у розробці пакету довгострокової допомоги для України, що включає військову техніку, системи ППО та підготовку особового складу. Аналітики вважають, що саме узгоджена політика НАТО та ЄС дозволить нейтралізувати російські намагання затягнути конфлікт.

Роль пропаганди і інформаційної війни

На фоні дипломатичних зусиль активізувалась також інформаційна війна. Російські медіа поширюють наратив про “миротворчий характер” дій Кремля, одночасно звинувачуючи Захід у провокаціях. Українська сторона наголошує, що такі заяви — частина ширшої стратегії з дезінформації, метою якої є підрив міжнародної підтримки Києва.

Натомість українські медіа, за підтримки міжнародних організацій, працюють над викриттям фейків, демонструючи реальну картину війни. Це ще раз підтверджує: сьогодні боротьба триває не лише на полі бою, але й в інформаційному просторі.

Моральна відповідальність світу

Війна в Україні — це не лише питання територій, але й боротьба за цінності. Кожен, хто підтримує цю ініціативу перемир’я, підтримує право на життя, свободу та самовизначення. І навпаки — ті, хто ігнорує злочини Кремля, фактично стають співучасниками геноциду.

Світова спільнота має чітко усвідомити, що толерантність до агресії — це прямий шлях до нових війн. Політики, які прикриваються “дипломатичними балансами”, але не реагують на кричущі порушення міжнародного права, втрачають моральне право представляти свої народи.