
Історичний мінімум реєстрацій — тривожний дзвінок, а не причина для радості
На початку 2025 року Державний центр зайнятості відзвітував про найнижчий в історії показник зареєстрованого безробіття — 100 тисяч осіб у січні. Проте експерти попереджають: це не ознака стабільності, а наслідок втрати довіри до державних інституцій. Все більше українців просто не вірять у можливість знайти роботу через державні служби та навіть не реєструються як безробітні.
Прихована криза: реальний рівень безробіття — майже 18%
За оцінками Міністерства економіки, фактичний рівень безробіття у 2025 році становить близько 17,7%. Це один із найвищих показників у Європі. Незареєстровані безробітні, трудова міграція та розквіт тіньового сектору створюють соціально-економічну нестабільність. Люди втрачають не лише дохід, а й перспективу розвитку та соціального захисту.
Занадто оптимістичні прогнози НБУ: чи варто їм довіряти?
Попри те, що Нацбанк прогнозує зниження безробіття до 11,6% у 2025 році, ці цифри виглядають відривом від реальності. Рецесія, руйнування інфраструктури, скорочення бізнес-активності та міграційна хвиля — усе це ставить під сумнів такі очікування. Без нових інвестицій і державної підтримки ринок праці ризикує поглибити кризу.
Дефіцит кадрів: симптом катастрофи в освіті та демографії
Кадровий голод, про який заявляють роботодавці, не є парадоксом — це прямий наслідок проваленої освітньої політики та масового виїзду фахівців за кордон. ІТ, будівництво, медицина — критично важливі галузі залишаються без кадрів. Бізнес не витримує навантаження, відкладає розвиток або закривається.
Вихід заблоковано: реформи гальмують, програми не працюють
Попри роки дискусій, реформа професійної освіти лишається на папері. Державні програми перекваліфікації — малоефективні. Інституції зайнятості не модернізуються, а діджиталізація йде повільно. У підсумку — втрачені можливості, демотивація населення і подальше занурення у тіньову економіку.
Висновок
Ринок праці України у 2025 році перебуває у стані глибокої кризи. Фіктивні позитивні цифри лише маскують системні провали. Без радикальних змін у політиці зайнятості, освіти та державного управління ситуація буде лише погіршуватись.