29 березня 2025 року Харків знову став мішенню цинічної атаки з боку російських військ. Увечері того дня російські безпілотники вдарили по місту, завдавши ударів по військовому госпіталю, торговельному центру, багатоповерхівках та приватних будинках. Унаслідок обстрілу загинули 67-річний чоловік і 70-річна жінка, а кількість поранених сягнула 30 осіб, серед яких п’ятеро дітей. Найважчий стан — у 15-річної дівчини, яка перебуває в реанімації.
Цілеспрямована атака на військових та цивільних
Цього разу обстріли виявилися не лише масованими, а й надзвичайно зухвалими. За повідомленням Генерального штабу ЗСУ, удари були свідомо націлені на військовий госпіталь, у якому перебували поранені військовослужбовці. Це — відверте порушення Женевських конвенцій, яке має всі ознаки воєнного злочину.
“Це не просто обстріл. Це теракт проти наших захисників, які перебували на лікуванні після фронту,” — зазначив речник Генштабу, наголосивши на необхідності рішучої міжнародної реакції.
Масштаби руйнувань
Міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив, що найбільше постраждав Холодногірський район, де рятувальники досі проводять пошукові роботи. Тіло однієї з загиблих витягнули з-під завалів зруйнованого будинку. Усього пошкоджено:
- 12 багатоквартирних житлових будинків
- 24 приватних оселі
- 13 автомобілів
Також було ліквідовано шість пожеж, зокрема в офісних будівлях та квартирах. За свідченнями місцевих, атака була раптовою: дрони атакували хвилями, вдаряючи по різних точках міста з інтервалом у кілька хвилин.
Діти серед постраждалих
П’ятеро дітей опинилися серед поранених. “Ми бачили, як вони бігли до укриття. Не встигли,” — згадує один із мешканців будинку, що зазнав удару. 15-річна дівчина перебуває у вкрай важкому стані: у неї численні поранення, зокрема черепно-мозкова травма.
Це вкотре підтверджує, що цивільні об’єкти залишаються мішенями у війні, яка дедалі більше перетворюється на кампанію терору проти мирного населення.
Психологічний тиск і стратегія Кремля
Аналітики вважають, що ці атаки мають не лише тактичний, а й психологічний вимір. Вони спрямовані на те, щоб підірвати моральний дух українців, змусити мешканців Харкова покинути місто, а також створити переговорну перевагу для Росії у майбутніх дипломатичних процесах.
“Це не просто тактичний обстріл. Це — системна підготовка до ескалації на Слобожанському напрямку або спроба **натиснути на Захід, щоб примусити Україну до поступок,” — заявив військовий аналітик Артем Мосієнко.
Реакція світу: мовчання чи дієва підтримка?
Попри численні факти воєнних злочинів, реакція міжнародної спільноти залишається стриманою. Представництво ООН опублікувало короткий заклик до “деескалації”, а низка країн ЄС засудили напад, проте жодних нових санкцій чи рішень щодо ППО для України не було оголошено.
Українське МЗС закликало партнерів збільшити постачання засобів протиповітряної оборони, адже саме дефіцит сучасних систем ППО дозволяє Росії здійснювати масовані атаки дронами.
Висновок: черговий злочин, що не має залишитись безкарним
Російський обстріл Харкова 29 березня 2025 року — це черговий акт варварства, який має бути названий своїм іменем: воєнним злочином проти цивільного населення. Цинічна атака на військовий госпіталь, житлові будинки та діти серед поранених — це не просто наслідки війни, а усвідомлена тактика залякування, терору та підриву морального опору українців.
Україна знову демонструє стійкість, але вона потребує не лише співчуття, а рішучих дій союзників. Кожен день зволікання — це нові смерті, нові руйнування і нові трагедії.
About the Author
