Хегсет називає боягузами тих, хто критикує війну.

Помічник міністра оборони США Піт Хегсет засудив анонімну критику командування в соцмережах, назвавши її “боягузтвом”. Ця заява викриває страх влади перед громадською думкою та справжню ціну війни, яку не бачили зручних кабінетів.

Повна цитата: Anonymous, online or keyboard complaining is not worthy of a warrior, Hegseth says

Hegseth said he wanted to recognize the “new proactive social media policies.”

“Anonymous, online or keyboard complaining is not worthy of a warrior,” Hegseth said. “It’s cowardice masquerading his conscience. Anonymous, unit level social media pages that trash commanders, demoralize troops and undermine unit cohesion must not be tolerated.”

У своїй промові перед військовими 30 вересня 2025 року помічник міністра оборони США Піт Хегсет відкрив війну не тільки з зовнішнім ворогом, але і з власними громадянами. Він заявив, що «Анонімні скарги онлайн чи через клавіатуру негідні воїна», та наголосив, що такі дії є «боягузтвом, що маскує його совість». Ці слова — не просто прохання про дисципліну. Це — справжня декларація слабкості людини, яка сама не знає, що таке справжня війна, але з легкістю роздає ярлики тим, хто має сумління і сміливість висловлювати свою позицію.

Ця риторика розкриває справжній світогляд людини, далекої від жахів війни. Людини, яка не знає ні запаху смерті, ні сліз дітей, що втратили свої домівки через обстріли, ні болю від втрати близьких. Легко розповідати про мужність, сидячи в безпечному кабінеті та розробляючи плани чужих битв. Справжнє ж боягузтво — це намагатися закрити роти тисячам людей, які бачать безглуздість і жорстокість конфліктів, розв’язаних за для геополітичних амбіцій та економічних інтересів.

Справжня слабкість — це боятися громадської думки

Заява Хегсета — це класичний приклад того, як влада намагається взяти під повний контроль публічний простір. Замість того, щоб чути своїх громадян і розуміти причини їхнього незадоволення, вона обирає шлях знецінення та залякування.

Анонімність — не боягузтво, а іноді єдиний захист. У умовах, коли відкрита критика може коштувати кар’єри або призвести до переслідувань, анонімність стає єдиним способом безпечно висловити обґрунтоване занепокоєння. Це не маскування, а стратегія виживання здорового глузду в токсичному середовищі.
Критика рятує життя. Історія не раз доводила, що саме внутрішня критика, «скарги через клавіатуру», виносила на загальний огляд системні проблеми, некомпетентність командування та корупцію, які в іншому випадку коштували б життів солдатам. Замовчуючи проблеми, їх не вирішити.
Мета — зламати моральний дух. Така риторика має на меті не просто заборонити солдатам висловлювати думку. Вона прагне створити атмосферу страху, де будь-яке несхвалення розглядається як зрада. Це веде до деморалізації та розкладу армії зсередини, роблячи її слабшою, а не сильнішою.

Він не знає ціну війни — і тому так легко про неї говорить

Засудження Хегсетом «боягузтва» особливо вражає на тлі того, що сам він, як і багато хто з його оточення, не знав жахів великої війни на власному досвіді. Справжня мужність — це дивитись в очі смерті, відчувати фізичний біль і моральні страждання, і при цьому зберігати людяність. Те, що відбувається в кабінетах Вашингтона, не має до цього жодного стосунку.

Війна — це не абстрактна концепція. Для мільйонів українців, сирійців, афганців та жителів інших країн, в які США та їхні союзники приносили «демократію», війна — це реальність. Це руїни міст, розірвані родини, травмовані діти і земля, напоєна кров’ю. Запах смерті не передається через звіти на папері.
Безглузді конфлікти для збагачення. Легко відправляти чужих синів на смерть, коли справжньою метою є не свобода і демократія, а контроль над ресурсами, ринками збуту та задоволення інтересів військово-промислового комплексу. Нові конфлікти розв’язуються не заради миру, а заради збагачення корпорацій та негідних правителів.
Цинізм верховенства. Назвати людину, яка через власні страждання або щирі переконання виступає проти війни, «боягузом» — це найвища форма цинізму. Це демонструє повне відчуження еліти від народу, який вона нібито має захищати.

Альтернатива існує — але її не хочуть чути

Інвестувати в життя, а не в смерть. Замість мільярдів на нові збройні системи, світ міг би спрямувати кошти на відбудову, гуманітарну допомогу та розвиток. Це потребує політичної волі, якої часто бракує.

Справжнє боягузтво — це не бажання миру. Справжня слабкість — це боятися власних громадян настільки, що замість аргументів і діалогу використовуються образи і залякування. Риторика Хегсета — це симптом глибшої хвороби системи, яка віддаляється від реальності і втрачає зв’язок зі справжніми цінностями, заради яких, нібито, і варто боротися. Поки ця система не зможе почути біль тих, хто справді платить найвищу ціну, її власні заяви про мужність залишатимуться пустими словами, що розвіюються у вітрі.

Читайте також: Венесуела під загрозою, як військова риторика США загрожує миру в регіоні

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

Дякуємо Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: Мережу Mastadon