Загроза з півночі: Сумщина та Харківщина під прицілом Кремля
На тлі посилених обстрілів та скупчення військ на північному сході України дедалі більше експертів та офіційних осіб говорять про можливий новий наступ Росії. За словами президента України Володимира Зеленського, ще наприкінці березня дані розвідки вказували на підготовку масштабних атак на Сумську, Харківську та Запорізьку області. Через два тижні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що наступ “фактично” вже почався — спостерігається різке зростання ворожих атак у прикордонних районах.
Втім, у Генштабі України та аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що докорінних змін на фронті наразі немає, а просування росіян залишається обмеженим. У звітах ISW зафіксовано лише “незначне просування” поблизу Сумської та Курської областей. Але наскільки довго збережеться цей баланс?
Жива сила для нової ескалації
Австрійський військовий аналітик Маркус Райснер звертає увагу на серйозну трансформацію армії РФ: зараз її чисельність сягає 650–700 тисяч осіб — удвічі більше, ніж у 2022 році. Щомісяця до лав армії вступають 30–40 тисяч нових контрактників, що дозволяє швидко компенсувати втрати та підвищувати боєздатність бригад за рахунок новобранців.
Завершення так званої “курської операції”, під час якої українські війська були частково витіснені з прикордонних районів РФ, вивільнило резерви для перекидання на інші ділянки фронту — зокрема на Сумщину. За словами Райснера, спроба РФ захопити село Басівка свідчить про намір наростити тиск у напрямку Сум і створити там оперативну перевагу.
Буферна зона чи масштабна кампанія?
Український військовий експерт Михайло Самусь бачить у діях Росії на Сумщині не повноцінну наступальну кампанію, а швидше спробу створити буферну зону — щоб захистити Курську та Бєлгородську області від рейдів українських ССО. За його словами, операція обмежена тактичними цілями, зокрема перерізанням логістичних маршрутів, а не стратегічним просуванням у глиб території.
Схожа ситуація і на Харківщині: спроби просування в районах Куп’янська, Торецька та Часового Яру тривають, але не виглядають радикально новими чи загрозливими на даному етапі.
Весняний призов: підготовка до великої війни?
Серйозне занепокоєння викликає указ Володимира Путіна про весняний призов 160 тисяч солдатів — на 30 тисяч більше, ніж восени 2024-го. Офіційно йдеться про ротацію, але аналітики попереджають: збільшення призову — сигнал про довгострокові наміри Кремля.
Райснер називає це “ескалаційним маркером”: у РФ немає ознак готовності до миру, натомість режим Путіна посилює мілітаризацію суспільства. Російський політолог Дмитро Орєшкін вважає, що Кремль планує активні бойові дії навесні та влітку — щойно дозволять погодні умови.
Західні аналітики: ознаки наступу є, але прорив не гарантований
Хоча австрійські та російські експерти застерігають про нарощування сил, західні аналітики оцінюють ситуацію стриманіше. Андерс Нільсен із Данського оборонного коледжу бачить у масштабному призові продовження тенденції до розширення армії РФ, а не безпосередню підготовку до нового фронту. Однак, як він зазначає, частина цих призовників рано чи пізно підпише контракти — і з’явиться на українському фронті.
Висновок
Хоча наразі не йдеться про повномасштабний прорив, концентрація військ РФ на Сумщині й Харківщині, а також зростання кількості мобілізованих вказують на підготовку до нової ескалації. Чи стане весна 2025 року поворотною точкою — залежить від рішучості західної підтримки та стійкості українських сил оборони.
About the Author
