Світанок на межі конфлікту
28 травня 2025 року на спірній прикордонній території між Камбоджею та Таїландом стався черговий інцидент, який закінчився збройним зіткненням. Близько 5:45 ранку в районі перевалу Чонг Бок (таїландська провінція Убон Ратчатані) почалася перестрілка, внаслідок якої загинув один камбоджійський сержант, а тайські військові не зазнали втрат.
Камбоджійська сторона стверджує, що підрозділ здійснював рутинне патрулювання відповідно до внутрішніх інструкцій, коли раптово був обстріляний з боку тайської армії. Тайські офіційні представники, натомість, заявляють, що камбоджійські солдати перетнули умовну межу й почали інженерні роботи на спірній території, що спровокувало реакцію.
Сутичка тривала не більше 10 хвилин, однак наслідки — політичні, стратегічні та емоційні — можуть бути значно довготривалішими.
Історія затяжного протистояння
Цей інцидент — лише один з багатьох, які виникають у регіоні через відсутність чіткої демаркації державного кордону. Найбільше напруження традиційно концентрується навколо храму Преах Віхеар — святині кхмерської цивілізації, яка ще у 2008 році спричинила кількамісячний конфлікт. Хоча у 2013 році Міжнародний суд визнав прилеглу до храму територію камбоджійською, Таїланд і досі ставить під сумнів це рішення.
До нинішнього конфлікту напруга посилилася після лютневого випадку, коли камбоджійські військові виконали гімн у іншому суперечливому храмі — Та Моан Том, викликавши обурення з боку Бангкоку.
Ці прикордонні зони — болюча точка національної гордості для обох країн, і кожне порушення може легко перетворитися на привід для демонстрації сили.
Дипломатична реакція та політичні оцінки
Прем’єр Таїланду Паетонгтарн Шинаватра наголосила на необхідності збереження спокою та дипломатичного вирішення конфліктів:
“Мир у регіоні — наш стратегічний пріоритет. Ми закликаємо до стриманості та відкритого діалогу.”
Камбоджійський прем’єр Хун Манет виступив із більш категоричною заявою, засудивши дії тайської армії як “неприпустимі” та “непрофесійні”, а також пообіцяв “належну відповідь” у дипломатичному полі.
Колишній прем’єр Хун Сен пішов ще далі, дорікаючи нинішнім лідерам обох країн за відсутність волі до ефективного врегулювання:
“Якщо політики не зможуть домовитися, ми знову побачимо солдатів, що гинуть не за батьківщину, а за невизначеність.”
Аналіз: що стоїть за цим інцидентом?
Аналітики регіону переконані, що причина загострення — не лише в невизначеному кордоні, а й у внутрішній політиці обох країн. Обидва уряди переживають періоди політичного тиску, і демонстрація “твердої позиції” може бути способом відволікти увагу населення від внутрішніх проблем.
Крім того, військові обидвох країн мають значну автономію на місцях, що створює ризик ескалації навіть із незначного інциденту.
Додамо, що прикордонні райони населяють етнічні громади, тісно пов’язані з обома державами. Вони часто стають заручниками конфлікту, втрачаючи землю, майно, а іноді й життя. Це ще одне свідчення того, що кожен постріл — це не лише військовий акт, а й гуманітарна катастрофа.
Що далі?
Місцеві командири домовилися про негайне збереження припинення вогню. Проте без глибших політичних рішень такі домовленості залишаються тимчасовими. Обидві сторони погодилися розпочати переговори за участю АСЕАН та міжнародних посередників. Також активізовано комунікацію на рівні міністерств оборони.
Тим часом, незалежні експерти радять запровадити постійний двосторонній спостережний механізм та провести нову демаркацію з залученням ООН.
Висновок
Загибель солдата на кордоні — це дзвінок тривоги, який має змусити політиків до дій. Територіальні суперечки не мають розв’язуватись кулеметами. Лише тверезий розум, дипломатія і міжнародна підтримка здатні припинити ланцюг конфліктів, що тягнеться вже понад десятиліття.
📲 Слідкуйте за нашими новинами, щоб не пропустити важливі події і аналізи світових криз.
About the Author
