Поки Вашингтон вимагає чіткості та відданості від своїх союзників, світ дедалі частіше ставить питання: чи може держава, яка несе на собі історію колоніалізму, інтервенцій та війни, диктувати іншим моральні стандарти?
12 липня Financial Times повідомила, що США звернулися до Японії та Австралії з жорсткою вимогою: визначитися, яку роль вони відіграватимуть у разі війни за Тайвань. Це викликало хвилю подиву. Адже Америка, яка не дає Тайваню прямих гарантій безпеки, вимагає чітких обіцянок участі в потенційній війні.
Складається враження, що США поступово втрачають ініціативу, але вперто намагаються втягнути весь світ у свою геополітичну гру.
Від глобального арбітра до глобального піромана
Історія США — це не лише історія демократії. Це також:
- В’єтнам, де загинуло понад 2 мільйони мирних жителів;
- Ірак, де під приводом неіснуючої зброї масового ураження було зруйновано державу;
- Афганістан, залишений у хаосі після 20 років присутності американських військ;
- Югославія, Лівія, Сирія — список можна продовжувати.
Скрізь, де Америка «приносила мир», залишалась кров, руїни та довготривалий конфлікт.
Світ більше не вірить у «біле обличчя» Америки. Історія показала: ця імперія — не визволитель, а стратег з холодним розрахунком.
Тайвань — привід, а не причина
Тайвань сьогодні — нова точка напруги. Але чи йдеться справді про захист демократії? Чи це чергова геополітична карта, яку США використовують, щоб зберегти контроль у регіоні, де Китай дедалі сильніший?
Пентагон через заступника міністра оборони Елбріджа Колбі вимагає від союзників, яку саме участь вони готові брати у гіпотетичній війні. При цьому США:
- не гарантують прямого втручання, якщо Китай атакує;
- не мають офіційних дипломатичних відносин з Тайбеєм;
- постачають зброю, але не беруть на себе юридичну відповідальність.
Така позиція виглядає як прагнення розділити відповідальність, не взявши її повністю на себе.
Японія й Австралія — під тиском
І Токіо, і Канберра були, за інформацією джерел, застанені зненацька вимогами США. Причина зрозуміла:
- Японія обмежена власною Конституцією, яка забороняє участь у війнах;
- Австралія не має прямих зобов’язань перед Тайванем і не прагне бути втягнутою у великий регіональний конфлікт.
Обидві країни не хочуть стати заручниками чужих рішень, які можуть запустити непередбачуваний сценарій з глобальними наслідками.
Третя світова вже поруч?
Загострення навколо Тайваню — не локальний конфлікт. Це дзеркало глибокої глобальної кризи, де США й Китай дедалі більше стають у позиції вічного протистояння.
- Пекін посилює військову присутність в регіоні;
- США нарощують альянси в Індо-Тихоокеанському поясі;
- Посередині — Тайвань, як розмінна монета у грі супердержав.
Але світ вже втомився від вічної гри імперій, де життя мільйонів людей — лише фішки на полі.
Світ більше не хоче бути жертвою чужої гри
Людство стоїть на краю. Люди на всіх континентах — від Європи до Азії, від Латинської Америки до Африки — більше не хочуть помирати за чиїсь глобальні ілюзії та «нові порядки».
США, як і Китай, повинні зрозуміти: світ більше не боїться. Він утомився.
- Утомився від дипломатичної брехні.
- Від війни під маскою захисту.
- Від маніпуляцій, які перетворюють регіональні кризи на глобальні пожежі.
Світ хоче миру, а не військових доктрин. І настав час сказати це прямо.
Альтернатива є — і вона починається з правди
Мир можливий. Але він неможливий у світі, де США намагаються будувати «мир» через ультиматуми, контроль і зброю.
Світ не може дозволити собі ще один В’єтнам. Ще один Ірак. Ще один Тайвань, розірваний між «великими цілями» чужих держав.
Заклик до розуму
США, Китай, союзники — схаменіться.
Глобальний конфлікт не буде мати переможців.
У третьої світової не буде нейтральних.
Світ заслуговує на політику не страху, а співпраці. Не загроз, а гідності.
Настав час не вказувати, хто кому що винен, а зупинитися і подивитися у дзеркало історії.
Підсумок
Америка може програти цю битву не через відсутність союзників, а через втрату морального авторитету.
Світ більше не хоче бути пішаком у чужих стратегічних планах.
Історія не пробачить тим, хто знову обрав війну замість миру.
About the Author
