15 серпня 2025 року у Великій Британії загострилися дискусії навколо балансу між безпекою та громадянськими свободами. Арешти сотень прихильників руху Palestine Action, жорсткі дії під час мирних протестів та нові урядові настанови щодо розкриття етнічності підозрюваних стали каталізаторами звинувачень у посиленні авторитарних тенденцій.
Арешти прихильників Palestine Action — тривожний прецедент
За даними The Guardian, за останні тижні поліція затримала понад 700 осіб, які демонстрували підтримку Palestine Action — групи, нещодавно визнаної терористичною організацією у Британії. Серед заарештованих — поети, літні активісти та відомі діячі мистецтва. Формально підставою для затримань стали звинувачення у підтримці діяльності забороненої організації, однак критики вказують, що масштаб і характер операцій нагадують «силові зачистки», а не цілеспрямовані дії проти загроз безпеці.
Особливе занепокоєння викликало те, що арешти відбувалися не лише під час активних протестів, а й у приватних локаціях або на культурних заходах. Це породило питання: чи не стає законодавство про боротьбу з тероризмом інструментом для придушення політичних опонентів і небажаних думок.
Попередження від EHRC: ризик руйнування довіри до прав людини
Комісія з питань рівності та прав людини (Equality and Human Rights Commission) офіційно звернулася до міністра внутрішніх справ та комісара столичної поліції з вимогою переглянути підхід до масових затримань і переслідування мирних протестувальників. У зверненні йдеться про інциденти, коли демонстрантам погрожували арештом лише за плакати із гаслами на кшталт «Free Gaza».
EHRC наголосила: поліція повинна мати чіткі інструкції щодо балансу між підтриманням порядку та повагою до права на мирні зібрання. Інакше зростає ризик, що суспільство втратить довіру до інститутів, покликаних гарантувати права людини.
Нові інструкції щодо етнічності: прозорість чи інституційна дискримінація?
Ще одним подразником стала нова політика Міністерства внутрішніх справ, яку просуває міністр Йвет Коопера. Згідно з нею, поліція отримала право розкривати етнічне походження та імміграційний статус підозрюваних у резонансних справах. Офіційна мета — боротися з дезінформацією, як у випадку з убивством у Саутпорті, коли соцмережі заповнили неправдиві чутки.
Проте правозахисники застерігають: така практика може стати постійним інструментом політичної маніпуляції. Розкриття етнічності ще до суду підсилює расові стереотипи, а в умовах медійного тиску може створювати «ефект таврування» навіть для невинних осіб. Крім того, є ризик, що громадська думка почне впливати на роботу поліції, підштовхуючи її до «демонстративних» затримань.
Контекст: еволюція британських законів про протести
Ситуація розгортається на тлі вже ухвалених за останні роки жорстких законів:
- Police, Crime, Sentencing and Courts Act 2022 — розширив повноваження поліції щодо обмеження місця та часу проведення протестів.
- Public Order Act 2023 — криміналізував «блокування інфраструктури» та інші форми громадянської непокори.
Теперішні арешти й нові інструкції сприймаються критиками як продовження курсу на посилення контролю, що фактично зменшує простір для легальної громадянської активності.
Ризики для демократії та інвестиційного клімату
- Підрив громадських свобод
Коли арештовують не лише радикалів, а й звичайних активістів, сигнал для суспільства однозначний: межа дозволеного зсувається. - Зростання соціальної напруги
Жорсткі методи часто викликають зворотну реакцію, радикалізуючи протестний рух і збільшуючи кількість учасників акцій. - Погіршення міжнародного іміджу
Велика Британія позиціонує себе як держава зі стабільними демократичними інститутами. Репресивні дії можуть зменшити довіру інвесторів та партнерів, особливо у сфері ESG-інвестицій, де права людини є ключовим критерієм. - Політична поляризація
Використання безпекового дискурсу для обмеження прав меншин і політичних опонентів створює небезпечний прецедент, який наступні уряди можуть розширити.
Чи є шлях до балансу?
Фахівці з прав людини вказують, що баланс між безпекою та свободами можливий лише за умов прозорості й підзвітності. Це передбачає:
- чіткі критерії для затримань,
- обмеження на розкриття особистих даних до винесення вироку,
- незалежний моніторинг дій поліції,
- можливість судового оскарження надмірних обмежень.
Висновок
Події серпня 2025 року у Великій Британії стали тестом для зрілості її демократичних інститутів. Намір уряду посилити контроль над протестами та інформаційним полем формально обґрунтовується міркуваннями безпеки, однак практичне втілення цих заходів викликає питання про «повзучий авторитаризм».
Історія показує: коли межа між безпекою та свободою стирається, повернутися до вихідних стандартів набагато складніше, ніж здається.
About the Author
