31 липня 2025 року Верховна Рада України ухвалила доленосне рішення — відновила повну незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Закон, який отримав 331 голос “за” і жодного “проти”, був негайно підписаний Президентом Зеленським і набуде чинності з 1 серпня. Це рішення стало прямою відповіддю на багатоденні масові протести, політичну кризу та загрозу згортання підтримки з боку Європейського Союзу.
🔙 Як усе почалося: загроза реформам і громадський вибух
Після ухвалення 22 липня змін до законодавства, які фактично підпорядковували НАБУ і САП Генеральній прокуратурі, в країні почались наймасовіші антивладні виступи з 2022 року. Тисячі людей по всій Україні — від Києва до Львова, Харкова та Дніпра — вийшли на вулиці, вимагаючи зберегти незалежність ключових антикорупційних структур.
Громадські організації, журналісти-розслідувачі та навіть ветерани війни розцінили законопроєкт як відкат реформ, які були досягнуті після Революції Гідності 2014 року. Символом протестів став гасло: “Без незалежного НАБУ — немає шляху в ЄС”.
Протести тривали 8 днів поспіль. Пікети проходили також біля представництв Євросоюзу, США та ООН, де активісти передавали звернення з вимогами до влади не допустити демонтажу незалежних інституцій.
🌍 Тиск із Заходу: закон — або замороження євроінтеграції
Паралельно з протестами, відбувся безпрецедентний дипломатичний тиск. Представники Європейської Комісії, Держдепартаменту США, МВФ та посольств G7 заявили, що підпорядкування НАБУ і САП Генпрокуратурі порушує принципи верховенства права, які є фундаментом Угоди про асоціацію та кандидатського статусу України.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн прямо заявила, що подальші фінансові транші, військова допомога та переговори про вступ України до ЄС будуть переглянуті, якщо Київ не поверне повноваження антикорупційним структурам.
Деякі уряди, зокрема Нідерландів та Данії, тимчасово призупинили частину запланованих програм технічної допомоги, очікуючи на законодавчі гарантії незалежності антикорупційної системи. У медіа з’явилася інформація, що кілька делегацій Європарламенту вимагали офіційних пояснень від українського уряду.
🏛️ Політична реакція: помилка визнана, курс скоригований
В умовах зростаючої внутрішньої напруги та зовнішнього тиску, Володимир Зеленський оперативно змінив політичну лінію. У день голосування — 31 липня — він не лише підтримав новий закон, але й підписав його менш ніж за 2 години після ухвалення, що є безпрецедентною швидкістю для української законодавчої практики.
“Ми чуємо людей. Це не просто технічне рішення — це сигнал суспільству, партнерам, інвесторам: антикорупційна реформа жива, і ми гарантуємо її незалежність”, — заявив Президент під час виступу в Офісі Президента.
Попри це, політична ціна помилки виявилася високою. Рейтинги президента та правлячої партії “Слуга народу” помітно впали протягом тижня скандалу. Аналітики вказують, що криза оголила слабке місце адміністрації — вплив оточення на рішення щодо правосуддя та контроль над чутливими справами, зокрема тими, що стосуються потенційних зловживань у найближчому політичному колі.
📌 Чому це важливо: не просто про бюро — про демократію
Відновлення незалежності НАБУ і САП — це не лише технічне виправлення помилки, а сигнальний маркер для внутрішньої та зовнішньої легітимності української влади. Ці два органи були створені у відповідь на вимоги Майдану — як антикорупційні “інструменти нового покоління”, здатні протистояти політичному впливу, олігархам і силовому тиску.
Наразі НАБУ та САП ведуть понад 90 розслідувань, зокрема й щодо посадовців у діючих органах влади. І саме тому спроба підпорядкувати їх Генпрокуратурі була сприйнята як спроба нейтралізації розслідувань, зокрема й щодо корупції в оборонних закупівлях, критично важливих у воєнний час.
Європейська Комісія вже заявила, що бачить ухвалення нового закону як “крок у правильному напрямку”, але вказала, що “реальні дії, а не декларації — те, що матиме вирішальне значення” у підготовці до наступного етапу перемовин щодо вступу до ЄС.
✅ Висновок
31 липня 2025 року стало важливим днем для української демократії. Після масових протестів, міжнародного тиску та політичної турбулентності Верховна Рада та президент Зеленський повернули незалежність ключовим антикорупційним органам — НАБУ і САП. Це рішення зняло напругу, зберегло європейську підтримку і дало шанс Україні довести, що реформи — не фікція, а політичний обов’язок перед громадянами.
Попереду — довгий шлях з реалізації цього закону на практиці. Але після кількох тривожних тижнів, громадянське суспільство довело: в Україні ще є критична маса людей, здатних захищати здобутки Майдану — навіть у воєнних умовах.
About the Author
