Виснаження ресурсів: коли їжі не залишилось зовсім
Сектор Газа, анклав із понад 2,2 мільйона мешканців, опинився в епіцентрі найбільшої гуманітарної катастрофи за останнє десятиліття. Станом на 25 квітня 2025 року, згідно з офіційною заявою Світової продовольчої програми ООН (WFP), усі запаси продовольства, призначені для роздачі в Газі, вичерпано. Це стало наслідком восьмитижневої повної блокади з боку Ізраїлю, яка перервала всі канали доставки гуманітарної допомоги.
Понад місяць тому припинили роботу 25 пекарень, що забезпечували хлібом десятки тисяч родин. Зараз єдиним джерелом мінімального харчування залишаються громадські кухні, які також ось-ось припинять функціонування через брак інгредієнтів та пального. У той час, як Захід обговорює юридичні та дипломатичні деталі ситуації, в Газі вмирають діти.
«Голод став новою зброєю війни. Це не просто гуманітарна катастрофа — це навмисне винищення цивільного населення шляхом голоду», — заявила координаторка WFP у секторі Газа, Лейла Бутейна.
Ціна виживання: продукти, які стали розкішшю
На тлі повної ізоляції та триваючих бойових дій ціни на продукти в секторі зросли на шокуючі 1400%. Основні продукти харчування — рис, борошно, цукор, олія — подекуди стали дорожчими за золоті вироби на чорному ринку. Люди вимушені обмінювати речі першої необхідності — ковдри, одяг, телефони — на крихти їжі.
«Я віддала свою обручку за пакет борошна», — каже мешканка Рафаху, Амаль, мати трьох дітей. «І я не жалкую, бо ми вижили ще два дні».
Згідно з інформацією Міністерства охорони здоров’я Гази, від голоду і пов’язаних із ним хвороб вже загинули щонайменше 52 людини, з яких 50 — діти віком до 12 років. За оцінками ЮНІСЕФ, понад мільйон дітей перебувають у критичному стані щоденного недоїдання, що ставить під загрозу не лише їхнє життя, а й психофізичний розвиток на роки вперед.
Триваюча блокада: допомога на кордоні, але не в Газі
Зараз понад 116 тисяч тонн гуманітарної допомоги — харчові набори, медикаменти, вода, гігієнічні засоби — заблоковані на кордоні Єгипту та Ізраїлю. Попри заяви про гуманітарні «вікна», реальні доставки залишаються поодинокими, а конвої зупиняються через адміністративні перепони, ізраїльські перевірки, обстріли.
ООН повідомляє, що з початку квітня в анклав потрапило менш ніж 9% від обсягу допомоги, яка необхідна для мінімального забезпечення виживання населення.
«Світ спостерігає за голодомором у реальному часі. Ми благаємо допустити нас до людей, але кордони залишаються закритими», — заявив представник гуманітарної місії ООН.
Військові дії та нова хвиля біженців
На тлі голоду в Газі не припиняються бойові дії. За останню добу щонайменше 78 палестинців загинули внаслідок ізраїльських авіаударів по районах Шуджая та Рафах. Ще сотні отримали поранення, десятки будівель зруйновано.
Ізраїльська армія наказала жителям міст Бейт-Ханун і Бейт-Лахія негайно евакуюватися. Це призвело до чергової хвилі внутрішнього переміщення: тисячі родин знову шукають притулок, рятуючись від обстрілів. Більшість змушені жити просто неба, в руїнах або тимчасових укриттях без води, електрики чи медичної допомоги.
Мовчання світової спільноти: хто несе відповідальність?
Попри критику з боку міжнародної спільноти, реальних дій для врегулювання ситуації або хоча б розблокування гуманітарних маршрутів наразі не вжито. Міністри закордонних справ Франції, Великої Британії та Німеччини офіційно звернулися до Ізраїлю з вимогою забезпечити доступ гуманітарної допомоги та припинити використання продовольства як інструменту тиску.
«Неможна карати все населення за дії радикальних угруповань. Це суперечить всім міжнародним нормам», — зазначив глава МЗС Франції.
Втім, Ізраїль, посилаючись на питання безпеки, продовжує блокаду, попри численні заклики з боку ООН, ЄС та Червоного Хреста. Політична безвідповідальність у розпал гуманітарної катастрофи є неприйнятною. Політики, які допустили до цієї ситуації, повинні понести відповідальність перед міжнародною спільнотою.
Етична дилема сучасності: голод як зброя
Те, що відбувається в Газі, не можна пояснити лише військовими мотивами. Системна ізоляція, припинення поставок води, пального та їжі, удари по медичних установах — усе це має ознаки не просто конфлікту, а гуманітарного злочину. За даними правозахисних організацій, більше ніж 70% жертв цієї війни — цивільні особи, серед яких діти та жінки.
Історія показує, що блокади завжди мали катастрофічні наслідки: від Ленінграда до Ємену. Та сьогодні, у XXI столітті, людство має засоби і механізми, щоб запобігти подібним трагедіям. Проте ми знову спостерігаємо мовчазну згоду світових лідерів, які демонструють політичний цинізм, дозволяючи перетворити їжу на зброю.
Прогнози: що чекає сектор Газа?
За поточними оцінками, якщо блокада не буде знята протягом найближчих 10 днів, кількість смертей від голоду зросте втричі. Медичні установи паралізовані, немає інсуліну, антибіотиків, знеболювальних, немає операцій. Психологічна травма, особливо у дітей, залишить слід на покоління вперед.
ООН, WFP, ЮНІСЕФ та інші організації готують план екстреного втручання, що включає організацію гуманітарних коридорів із супроводом миротворців. Утім, реалізація плану неможлива без політичного тиску на Ізраїль.
Світ має об’єднатися
Цей конфлікт не лише про Газа. Це дзеркало людської моралі та етики у XXI столітті. Коли ми бачимо, як діти помирають від голоду, а великі держави виправдовують це дипломатичними інтересами — це вирок нашій цивілізації.
Необхідно негайно:
- Відкрити гуманітарні коридори для доставки продуктів, медикаментів, води.
- Забезпечити припинення вогню принаймні на гуманітарний період.
- Залучити міжнародні сили для контролю доставки допомоги.
- Притягнути до відповідальності усіх політиків, що дозволили ескалацію конфлікту.
Висновок
Світ не може більше залишатись осторонь. Гуманітарна катастрофа в Газі — це не просто конфлікт між Ізраїлем і Палестиною. Це перевірка для всього людства. Чи збережемо ми здоровий глузд? Чи залишимо після себе світ, де життя дитини дорожче політичних амбіцій?
About the Author
