У медійному просторі слово «Газа» стало синонімом постійних новинних заголовків, міжнародних дебатів і дипломатичних заяв. Конфлікт у цьому регіоні дійсно має катастрофічні наслідки, але на тлі постійного висвітлення він хоча б залишається в полі зору світової спільноти. Натомість Судан переживає одну з наймасштабніших гуманітарних криз XXI століття — і водночас є майже «невидимим» для глобальних ЗМІ.
Масштаби трагедії: війна та смертність
Війна між Суданською армією (SAF) та парамілітарними силами Rapid Support Forces (RSF), що почалася 15 квітня 2023 року, вже забрала понад 150 тисяч життів. Це — не лише бойові втрати, а й цивільні жертви, яких стає дедалі більше через удари по містах, таборах і медичних закладах.
Конфлікт породив найшвидшу у світі кризу внутрішнього переміщення населення: понад 12 мільйонів людей залишили свої домівки, шукаючи порятунку в межах країни або за її кордонами.
Голод, хвороби та дитяча смертність
Сьогодні 25+ мільйонів суданців перебувають у зоні ризику через гостру нестачу продовольства. Дарфур, відрізаний від допомоги понад рік, перебуває на межі повного голоду.
Особливо критична ситуація серед дітей: 770 тисяч малюків до 5 років можуть померти від важкої гострої недоїдності вже цього року. UNICEF ще навесні 2025 року попереджав про 3,2 мільйона дітей, які потребують термінового харчового та медичного втручання.
Крім того, країну охопила епідемія холери, яка з липня 2024 року вразила майже 100 тисяч людей. ВООЗ закликає до негайного розширення доступу до питної води, санітарії та медичних послуг.
Напади на гуманітарні табори
11 серпня 2025 року RSF атакували табір внутрішньо переміщених осіб в Abu Shouk, біля Ель-Фашеру (Дарфур). Було вбито 40 людей, ще 19 поранено. У цьому таборі мешкає близько 450 тисяч осіб, і він став одним із символів беззахисності цивільного населення.
Через блокаду допомоги у таборі зафіксовано понад 60 смертей від голоду лише за тиждень, і 300 тисяч людей перебувають під безпосередньою загрозою смерті від недоїдання.
Освітня катастрофа
Війна фактично знищила систему освіти: 17 мільйонів дітей не мають доступу до школи. Близько 3 200 шкіл перетворені на притулки для біженців, а ті, що залишилися, часто використовуються як військові об’єкти або евакуаційні пункти.
Втрата освіти в такому масштабі створює ризик для цілого покоління: діти, які виростуть без базових знань та соціальних навичок, будуть вразливими для вербування у збройні формування та кримінальні мережі.
Міжнародна байдужість та системна неспроможність
Суданська трагедія стала символом занепаду ліберального світового порядку: міжнародна реакція була слабкою, санкції точковими, а гуманітарна допомога — недостатньою.
У квітні 2025 року донорська конференція за участі США, ЄС та Африканського Союзу пообіцяла понад $1 млрд допомоги, але без політичного врегулювання і без присутності обох сторін конфлікту. Реальні зміни на місцях так і не настали.
Причини цього — геополітична периферійність Судану для провідних світових гравців, низький медійний тиск та відсутність лобістів на міжнародній арені.
Чому Судан «мовчить» у світових медіа?
На відміну від Гази, Судан не має постійної уваги великих телеканалів, гучних міжнародних резолюцій і щоденних дипломатичних коментарів. Це — наслідок того, що конфлікт розгортається у відносно закритому медіапросторі, без потужних інформаційних потоків і з обмеженим доступом журналістів.
Також наративи про Судан часто губляться на тлі інших криз — від України до Близького Сходу — що дає урядам і міжнародним організаціям зручний привід обмежити свої зусилля.
Що потрібно змінити?
- Посилити міжнародний тиск — резолюції ООН, санкції проти командування RSF і SAF, заморожування активів.
- Гарантувати гуманітарний коридор до Дарфуру та інших ізольованих регіонів.
- Масштабувати медичну та продовольчу допомогу, включно з мобільними клініками.
- Відновити систему освіти хоча б через тимчасові навчальні центри для дітей-біженців.
- Підняти тему Судану в медіа так само, як це робиться щодо інших конфліктів, щоб сформувати політичний та суспільний тиск.
Висновок
Поки світ продовжує дебатувати про Близький Схід, у Судані розгортається трагедія, масштаби якої вже перевищують багато відомих конфліктів. Якщо міжнародна спільнота не змінить підходу, наслідки цієї кризи будуть відчутні десятиліттями — не лише для Судану, а й для стабільності всього регіону.
About the Author
