🕊️ 17 липня 2025 року Словенія відкрила нову главу в європейській політиці щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту. Уперше країна-член ЄС запровадила персональні санкції проти чинних міністрів ізраїльського уряду, оголосивши персонами нон ґрата Ітамара Бен-Гвіра, міністра національної безпеки, та Бецаеля Смотріча, міністра фінансів. Це рішення означає повну заборону на в’їзд цих посадовців до Словенії, незалежно від формальних приводів.
📍 Причини та юридичне підґрунтя
Міністр закордонних справ Словенії Таня Файон у спеціальній заяві пояснила, що такі заходи були відповіддю на «неприйнятні та геноцидні» висловлювання обох політиків, а також на їхню публічну підтримку:
- Незаконних ізраїльських поселень на Західному березі річки Йордан — пряме порушення міжнародного права;
- Політики насильства проти палестинського населення;
- Расистських і фанатичних заяв, які, на думку Любляни, не відповідають стандартам цивілізованої міжнародної дипломатії.
Рішення ухвалене на тлі того, що Європейський Союз не зміг погодити спільні санкції проти Ізраїлю за систематичні порушення прав людини під час війни в Газі. Словенія, діючи в межах свого національного суверенітету, вирішила не чекати колективного рішення й подала приклад для інших.
🌐 Міжнародний контекст: ізоляція Ізраїлю зростає
Цей дипломатичний крок Словенії не є поодиноким на глобальному рівні. У червні 2025 року подібні санкції вже запровадили:
- Велика Британія
- Канада
- Австралія
- Нова Зеландія
- Норвегія
Усі вони або обмежили в’їзд для ряду ізраїльських урядовців, або заблокували їхні активи. Основною підставою в кожному випадку є звинувачення в масових порушеннях прав людини, зокрема дій проти мирного населення Гази та сприяння розширенню окупаційної політики.
На цьому тлі словенське рішення є не лише дипломатичною новиною, а й системним маркером змін у міжнародному ставленні до політики Ізраїлю. Зокрема, до агресивної риторики та дій ультраправих фігур в уряді, таких як Бен-Гвір і Смотріч.
🧠 Хто такі Бен-Гвір та Смотріч: політичний портрет і токсичний імідж
- Ітамар Бен-Гвір — лідер партії “Єврейська сила”, відомий зв’язками з радикальними угрупуваннями, зокрема забороненою в Ізраїлі організацією «Ках». Послідовно просуває ідею депортації арабського населення та виступає проти створення палестинської держави.
- Бецаель Смотріч — ідеолог «єврейського суверенітету» над усією біблійною Землею Ізраїлю, публічно закликав до «стерилізації» Палестини як нації. Обіймає посаду міністра фінансів, проте неодноразово робив політичні заяви, що виходять за межі його повноважень.
Обидва політики є символами радикалізації ізраїльського кабінету, їхні висловлювання регулярно цитуються в світових медіа як приклади «мови ворожнечі», а їхня діяльність — предметом розслідувань правозахисних організацій.
🔎 Важливість прецеденту: що означає крок Словенії
- Перший крок у межах ЄС. Доти жодна країна Європейського Союзу не застосовувала персональні санкції до ізраїльських посадовців.
- Політичне лідерство в гуманітарній площині. Словенія не тільки визнала Палестину у 2024 році, але й поступово формує власну проактивну політику в регіоні.
- Сигнал Брюсселю. На фоні дипломатичної інертності в межах спільної зовнішньої політики ЄС, рішення Любляни підкреслює можливість національних ініціатив, навіть без узгодження з Брюсселем.
- Прецедент для наслідування. У дипломатичних колах уже обговорюються потенційні дії зі сторони Іспанії, Ірландії, Бельгії та Люксембургу.
📣 Реакція Ізраїлю: мовчання чи стратегічна пауза
Наразі офіційної реакції ізраїльського уряду не було. Проте, з урахуванням попередніх кейсів, можна очікувати:
- або різку відповідь із засудженням та відкликанням посла з Любляни;
- або дипломатичну мовчанку — як спробу не надавати резонансу події.
Варто зауважити, що Ізраїль систематично заперечує всі звинувачення в геноциді та порушеннях прав людини, пояснюючи військові дії в Газі «виключно потребами самооборони» після нападів ХАМАСу 7 жовтня 2023 року.
📌 Висновок: точка повороту у європейській політиці щодо Ізраїлю?
Словенія продемонструвала, що моральна позиція та принциповість у питаннях прав людини можуть втілюватися в реальні зовнішньополітичні кроки. Незалежно від спільної позиції ЄС, країни-члени можуть діяти самостійно в межах міжнародного права — і вживати заходів проти посадовців, які перетинають «червоні лінії».
На тлі дипломатичного тиску, бойових дій у Газі та розширення поселень, саме такі сигнали можуть змінити динаміку конфлікту — або принаймні стимулювати новий раунд перегляду політики Ізраїлю у світових столицях.
Словенія задала тон. Питання в тому, хто підхопить ініціативу.
About the Author
