На порозі критичних переговорів
14 серпня 2025 року Президент України Володимир Зеленський зустрівся в Лондоні з Прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Ця зустріч відбулася у момент підвищеної геополітичної напруги — за добу до саміту між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним в Алясці. За офіційними даними, Кремль підтвердив, що у порядку денному переговорів у США — питання України, ядерного контролю та торгівлі. Для Києва ключовим завданням було не допустити будь-яких кулуарних домовленостей, які б передбачали територіальні поступки на користь Росії.
У такій конфігурації зустріч із британським прем’єром набувала особливого значення — Лондон, поряд із Вашингтоном, залишається одним з найстійкіших союзників України у військовому та дипломатичному вимірах.
Символи і сигнали: що побачили камери
Зеленський та Стармер зустрілися на Теннінг Стріт із публічними обіймами та рукостисканням на червоній доріжці. Це був не лише протокольний жест — у міжнародній дипломатії такі моменти читаються як символічне підтвердження партнерства. Британські ЗМІ, зокрема The Times та AP News, підкреслили, що обстановка зустрічі була дружньою, але водночас з відчутною серйозністю через близькість вирішальних переговорів у США.
Позиція Лондона: безпекові гарантії та жорстка лінія щодо Москви
Кір Стармер наголосив на принциповій позиції Великої Британії: Україна має зберегти свою територіальну цілісність, а будь-який мир повинен бути справедливим і стійким. Прем’єр пообіцяв, що Лондон готовий посилювати тиск на Росію, включно з новими санкційними пакетами, якщо Кремль демонструватиме небажання до конструктивного діалогу.
Важливим акцентом стало обговорення довгострокових безпекових гарантій. За словами Зеленського, сторони детально проговорили «значущі деталі», які можуть лягти в основу майбутніх домовленостей за участі США та європейських партнерів.
Європейська єдність перед викликами
Напередодні, 13 серпня, Зеленський взяв участь у віртуальній нараді із Трампом та лідерами ключових європейських держав. Мета — виробити узгоджену позицію перед самітом в Алясці. Стармер підкреслив, що координує свої кроки з Францією та Німеччиною, які разом із Британією виступають співголовами так званої «Коаліції охочих» (Coalition of the Willing). Це об’єднання прагне запобігти сценарію, за якого припинення вогню може бути укладене на умовах, що вигідні агресору.
Геополітичні та економічні наслідки
Для інвесторів і міжнародного бізнесу ця зустріч мала значення не лише як дипломатичний сигнал. Будь-які зміни у війні в Україні прямо впливають на європейську енергетику, глобальні ланцюги постачання, а також оборонно-промисловий сектор. Жорстка позиція Лондона означає, що санкційний режим щодо Росії, імовірно, залишатиметься жорстким, а отже — ризики для компаній, які працюють на російському ринку, збережуться.
Для оборонних і енергетичних компаній, навпаки, це сигнал про тривале зростання попиту на продукцію та послуги. Велика Британія активно розширює військові замовлення, а Україна потребує інвестицій у відновлення інфраструктури та виробництва.
Аналіз: чому ця зустріч критична
- Часовий фактор — проведення зустрічі буквально за день до саміту Трамп–Путін дозволяє Києву зафіксувати позицію союзників у публічному просторі, ускладнюючи для США можливість відступу від раніше даних обіцянок.
- Підкріплення європейської єдності — участь «Коаліції охочих» зменшує ризик розколу серед союзників.
- Сигнал Москві — демонстрація єдності та готовності до жорстких заходів, якщо переговори в Алясці не принесуть прогресу.
Прогноз: що далі
Якщо саміт у США не дасть конкретних результатів щодо припинення війни, можна очікувати подальшої ескалації санкцій і зростання військових витрат. Це стимулюватиме оборонний сектор, кібербезпеку та виробництво енергетичного обладнання, але водночас триматиме високі ризики для бізнесів, залежних від стабільності в регіоні.
Для України критично важливо закріпити результати цієї дипломатичної активності у вигляді реальних гарантій безпеки та довгострокових економічних програм з боку партнерів.
Висновки
Зустріч Зеленського і Стармера стала частиною більш широкої стратегії — зафіксувати тверду підтримку України перед ключовими переговорами США та Росії. Для інвесторів це сигнал про збереження жорсткого курсу Заходу, що впливає на геополітичні ризики, енергетичну політику та динаміку окремих секторів економіки.
Поки що Україна утримує підтримку провідних гравців, але результативність цієї стратегії залежатиме від того, чи вдасться уникнути тиску на поступки та конвертувати дипломатичні заяви в конкретні гарантії.
About the Author
