На площі Тяньаньмень у Пекіні відбувся найбільший у сучасній історії Китаю військовий парад, присвячений 80-й річниці завершення Другої світової війни. Президент Сі Цзіньпін особисто приймав марш тисяч солдатів, сучасну техніку й новітні зразки озброєнь. На трибуні поруч сиділи Володимир Путін та Кім Чен Ин, що одразу привернуло увагу до зміцнення нового геополітичного альянсу. Китай уперше у відкритому форматі показав гіперзвукові ракети, автономні ударні дрони та лазерні системи ППО. Це було не лише вшанування пам’яті, а й демонстрація сили та впевненості у завтрашньому дні.
Китай у Другій світовій війні: шлях через страждання
Щоб зрозуміти символізм події, варто згадати, як Китай почувався у роки Другої світової. Для країни ця війна була трагедією та випробуванням. З 1937 року китайські території стали об’єктом агресії Японії, і саме тут відбувалися одні з найкривавіших битв. Мільйони китайських цивільних загинули від бомбардувань, масових страт і голоду.
Тодішній Китай був слабкою, розколотою державою: існував внутрішній конфлікт між комуністами Мао Цзедуна і націоналістами Чан Кайші, економіка залишалася аграрною, промисловість відставала від європейських держав, а армія не мала сучасного озброєння.
У Другій світовій китайці відчували себе жертвою і часто були залежними від зовнішньої допомоги – насамперед від США та СРСР. Їхній внесок у перемогу довгий час недооцінювали, але факти залишаються: Китай сковував значні сили японської армії, що вплинуло на перебіг війни у Тихоокеанському регіоні.
Від слабкості до впевненості: що змінилося за 80 років
Коли у 1945 році світ відзначав закінчення війни, Китай лежав у руїнах. Внутрішня громадянська війна завершилася перемогою комуністів у 1949 році, але країна залишалася бідною та ізольованою. Прорив почався у 1970–80-х, коли Ден Сяопін відкрив економіку для ринку та іноземних інвестицій.
За десятиліття Китай перетворився з аграрної країни у другу економіку світу. Якщо у Другу світову Пекін боровся за виживання, то у 2026 році він претендує на роль одного з глобальних центрів сили. Армія, яка тоді складалася переважно з піхоти зі старою зброєю, сьогодні має ядерний арсенал, гіперзвукові ракети та найбільший у світі флот за кількістю кораблів.
Парад як символ сили
Парад у Пекіні став кульмінацією цієї трансформації. Сотні одиниць техніки рухалися площею Тяньаньмень: танки нового покоління, бронемашини, стратегічні ракетні комплекси. Особливу увагу привернули автономні дрони, які демонстрували можливості безпілотної війни, та лазерні системи ППО – символ високих технологій у військовій сфері.
Участь Володимира Путіна та Кім Чен Ина зробила захід не лише військовим шоу, а й політичним сигналом. Москва, Пекін і Пхеньян показали світу, що їхні інтереси збігаються, а союз має стратегічний характер.
Як Китай став сильнішим
Фактори посилення Китаю можна описати у кількох площинах:
- Економіка. Китай став світовою «фабрикою», інтегрувавшись у глобальні ланцюги постачання.
- Технології. Масові інвестиції у штучний інтелект, телекомунікації, космос і військові розробки зробили країну лідером у низці сфер.
- Армія. Китайська Народно-визвольна армія модернізована та оснащена сучасними системами. Військовий бюджет Китаю другий у світі після США.
- Дипломатія. Через ініціативу «Один пояс, один шлях» Китай розширив політичний вплив у Азії, Африці, Латинській Америці.
Таким чином, від країни-жертви у Другій світовій Китай перетворився на глобального гравця, здатного диктувати умови.
НАТО і США: відчуття слабкості
На тлі цієї демонстрації сили Захід виглядає втомленим. США перебувають у політичній турбулентності, розділені внутрішніми конфліктами. НАТО розтягнуте війною в Україні, фінансовими проблемами й різними інтересами членів. Європейські союзники знижують темпи виробництва озброєнь, а політична єдність блокується внутрішніми кризами.
Враження від параду у Пекіні – це ще й психологічний удар. Коли Китай, Росія і Північна Корея демонструють спільність, Вашингтон і Брюссель вимушені визнавати, що їхня перевага вже не виглядає абсолютною.
Новий альянс і загроза для континенту
Формування трикутника Китай–Росія–Індія має величезне значення для геополітики. Якщо раніше Індія балансувала між співпрацею із Заходом та власними інтересами, то тепер її залучення у формат із Китаєм і Росією може створити новий «континентальний блок».
Такий альянс має кілька небезпечних рис:
- він поєднує три ядерні держави;
- у його розпорядженні колосальні людські та промислові ресурси;
- він контролює ключові транспортні коридори Євразії.
Для Європи це означає ризик втрати доступу до енергетичних ресурсів і технологій. Новий блок може диктувати умови, підвищувати залежність континенту й розколювати союзників через економічний тиск.
Як може змінитися світова політика
Демонстрація сили Китаю і формування нових союзів сигналізують про перехід від однополярного світу до багатополярного. США більше не можуть гарантувати безпеку та стабільність самотужки. Баланс сил зміщується у бік Євразії, де Китай і Росія створюють альтернативний центр тяжіння.
Для міжнародних відносин це означає посилення конфронтації. Торгівля, технології, інвестиції – усе стає інструментом геополітичної боротьби. Світова політика дедалі більше нагадує шахову партію, де кожен хід має глобальні наслідки.
Висновок
Для Китаю парад став не лише святом пам’яті, а й заявкою на роль світового лідера. Для Росії та Північної Кореї – нагодою показати, що вони не самотні. Для Заходу – тривожним сигналом про зміну розкладу сил.
Колись у Другу світову Китай був слабким і залежним. Сьогодні він упевнено демонструє свою міць. І саме ця трансформація змушує світ готуватися до нової епохи, де геополітичні союзи і військові паради визначатимуть правила гри.
Читайте також: Новий світовий блок Росія-Китай-Індія проти ослабленого Заходу
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Дякуємо Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: Мережу Mastadon
About the Author
