
Критичний аналіз декларацій за 2024 рік
2113 державних службовців в Україні задекларували криптовалюту за підсумками 2024 року. Це у 2,2 раза більше, ніж до початку повномасштабної війни. Зростання кількості криптодекларацій на тлі затяжної економічної кризи, зниження реальних доходів громадян та війни викликає гострі запитання: звідки в чиновників десятки мільйонів у цифрових активах, і чому саме зараз крипта стала «новим золотом» держапарату?
Хто в топі: мільйони в біткоїнах, ефіріумах і Tether
Найбільше поціновувачів криптовалют серед працівників Національної поліції (322 декларації), прокуратури (240) та судів (227). Це вже саме по собі виглядає як кричущий дисонанс: установи, що мають боротися з фінансовими махінаціями, виявляються найбільшими тримачами ризикованих активів, часто без чіткої легалізації.

Найпопулярніші криптовалюти:
- Tether (USDT) — 802 чиновники. Цей стабільний токен, прив’язаний до долара, найчастіше використовується для приховування слідів транзакцій.
- Bitcoin (BTC) — 731 чиновник.
- Ethereum (ETH) — 713 чиновників.
Найбільший “криптотримач” — Олег Бондаренко, голова комітету з питань екології ВРУ, який задекларував 80 BTC — майже 280 мільйонів гривень. Безпека навколишнього середовища ще ніколи не виглядала так прибутково.
У категорії ETH — депутат Сергій Майзель із 200 токенами (понад 15,5 млн грн), а в USDT рекордсменом став Віталій Бровко, чиновник Офісу Генпрокурора, з понад 847 тисячами доларів у стейблкоїнах. Для порівняння, це більше, ніж офіційний річний бюджет кількох обласних судів.
Втрачені криптоактиви або схема уникнення контролю?
Найбільшу “втрату” задекларував заступник Голови Держгеонадр Роман Сарамага — 380,95 BTC або понад 1,3 млрд грн. Він повідомив, що втратив доступ до гаманця. Ще один «забудькуватий» — депутат з Одещини Ігор Осипов, який задекларував втрату 1800 ETH (понад 140 млн грн).
Подібні заяви викликають закономірну підозру: чи не є це спробою уникнути декларування реального обсягу активів, сховавши їх під легендою «втрати доступу»? Адже у криптовалют немає банківської страховки — перевірити втрату практично неможливо.
Критичні аспекти: реформи з дірками
- Маскування статків. Криптовалюта — зручний інструмент для уникнення податкового та антикорупційного контролю. Придбати токени можна за готівку, через офшори або підставних осіб. Формально — актив задекларовано. Фактично — походження коштів невідоме.
- Конфлікт інтересів. У правоохоронців, суддів, прокурорів — десятки мільйонів у цифрових активах. У кого більше шансів “закрити очі” на потрібну справу чи забезпечити потрібне рішення?
- Неофіційний лобізм. Декларування крипти може означати наявність лобі в інтересах криптоспільноти в парламенті. Адже ті, хто володіє активами, зацікавлені в прийнятті вигідного законодавства.
- Імітація прозорості. Формальне декларування криптоактивів може стати “відмиванням репутації”, навіть якщо крипта — лише вершина айсберга тіньових доходів.
Що робити?
Криптовалюти в деклараціях чиновників — не просто дані, а тривожний симптом. У країні, де щодня збирають донати на дрони та ліки для ЗСУ, бачити багатомільйонні активи в прокурорів та суддів — це плювок у довіру суспільства.
Потрібно:
- Посилити аудит джерел криптовалют.
- Впровадити механізми перевірки “втрат доступу”.
- Встановити обов’язкову публікацію адрес криптогаманців у деклараціях — для верифікації.
Висновок
Криптовалюта стала не лише інструментом фінансової незалежності, а й тіньовим механізмом збагачення для частини української еліти. Якщо держава не запровадить суворі правила контролю — прозорість залишиться декларативною лише на папері.