
Міграційна угода «один за один» та боротьба з каналом Ла-Манш
9 липня 2025 року президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр Великої Британії Кір Стармер зустрілися в Лондоні з метою вирішення гострої проблеми нелегального перетину Ла‑Маншу. Стармер нагадав про свою пропозицію угоди «one-in, one-out», яка передбачає, що Велика Британія повертає одного мігранта до Франції в обмін на прийом одного з офіційним правом на притулок. Макрон висловив відкритість до цієї моделі, зазначивши, що критично важливо також зменшити «pull-фактори» — причини, які приваблюють нелегалів до Британії, зокрема тіньовий ринок праці та отримання державної допомоги.
Французька влада також застосувала радикальні заходи: проколювання надувних човнів у мілководді біля Булонь-сюр-Мер, щоб не допустити їх переправи через канал. Макрон додав: це вже практичний крок, але вимагає попередньої правової бази та співпраці з Лондоном, аби ці дії не викликали юридичних і гуманітарних питань.
Посилена протидія та статистичні дані
Обидві сторони визнали: нелегальна міграція — спільний «тягар». Британська влада повідомляє про більш ніж 12 000 перехоплень спроб переправи, що свідчить про активну практику затримання та депортацій, хоча така діяльність має знайти юридичне та технічне оформлення.
Більш того, Макрон наголосив: конкретна угода без комплексного підходу — лише ситуативний захід. Вірогідно, Франція залучатиме свої сили правопорядку до репатріації та боротьби зі злочинцями, що займаються контрабандою людей.
Оборонна співпраця і підтримка України
Уже традиційно під час цієї зустрічі лідери обговорили важливі теми безпеки. Зокрема, йдеться про створення європейської «сили готовності», яка мала б з’явитися у разі припинення вогню в Україні й потреби запобігти прориву Москви.
Макрон вчергове акцентував потребу знижувати «dual dependency» Європи від США та Китаю. Він запросив співпрацю у сферах оборони, торгівлі, клімату та технологій, зокрема розглянув можливості для тривалої інтеграції оборонних і енергетичних систем.
Інвестиції та культурний дипломатичний портфель
Тема політики доповнювалася економічними кроками. Французькі енергетичні корпорації Engie та EDF оголосили інвестиції в британські проєкти — €1,2 млрд у накопичення енергії і £1,1 млрд у ядерний проєкт у Східній Англії — ознака посиленої співпраці у критично важливих секторах.
Також символічним стало рішення Макрона передати англійцям збережений Байєкський гобелен — культурний жест, що підкреслює довіру та зустріч народів у рамках спільного вектору на майбутнє.
Суперечності та виклики на майбутнє
Угода «one‑in, one‑out» є амбітною, але її впровадження потребує чіткого технічного підґрунтя — моніторингу, реєстрів, спільних пунктів обліку. Стармер матиме завдання дати підтвердження про санкції проти роботодавців, які встановлюють нелегальну зайнятість, що також є «pull‑фактором».
Французькі правоохоронці готові до радикальних кроків, але Макрон наголошує: одних дій на узбережжі замало. Потрібна системна співпраця — від спільної координації до юридичних механізмів боротьби з контрабандою людей. Навесні була ідея розширити співпрацю з прикордонниками на рівні берегової охорони, що ускладнює правила морської юрисдикції.
У геополітичному сенсі, ініціатива поєдналась з діями Кремля: Росія намагається послабити фронт Європи, змусивши Британію й Францію посваритися замість солідарності. Генеральний висновок: проблему міграції мають вирішувати союзно — лінія «тісної співпраці — сильнішої оборони».
Наступні кроки і потенціал моделі
Обидві сторони сподіваються підписати угоду вже під час саміту 10 липня — якщо буде узгоджено ключові механізми. Франція посилить рейди на човни, Британія — перевірки роботодавців і ринок праці.
У середньостроковій перспективі ця угода може стати зразком для інших членів ЄС — як спільне рішення між державами, що стоять перед міграційним натиском. Але скептики зазначають: занадто тісна співпраця з Лондоном може викликати небажання з боку країн, які постраждали від руху мігрантів після угод.
Висновок: новий етап франко‑британської солідарності
Зустріч Макрона і Стармера — черговий сигнал: Великобританія та Франція не лише повернули історичну «Entente Cordiale», але й прагнуть перетворити її на стратегічний альянс у кризових умовах. Безпека, економіка, культура — все продумано як частина одного цілеспрямованого курсу.
Якщо угоду буде успішно підписано, вона закладе фундамент для співпраці, що не обмежується лише кризами, а спрямована на довгострокове партнерство. Україні та Європі це додасть стабільності, а світ отримає черговий приклад, що серйозне партнерство — краща відповідь на глобальні виклики.