🛡️ Безпрецедентна атака: 539 дронів і 11 ракет
У ніч із 3 на 4 липня Київ та прилеглі регіони стали мішенню найбільшої за всю війну повітряної атаки. Росія застосувала 539 безпілотників типу Shahed і 11 крилатих і балістичних ракет. Бойові дії тривали понад сім годин. За оцінками військових, було знищено від 478 до всіх 539 цілей — дані різняться, але всі визнають рекордну ефективність української протиповітряної оборони.
Уперше за час повномасштабного вторгнення атака такого масштабу тривала настільки довго й охопила одночасно стільки районів столиці. Військові експерти назвали це “тестом на міцність” для української системи ППО, який, попри втрати, вона витримала.
👥 Жертви та руйнування
Наслідки — трагічні: один загиблий, щонайменше 23 поранені, з яких 14 госпіталізовано. Пошкоджено близько 40 житлових будинків, п’ять освітніх закладів, залізничну інфраструктуру, кафе та автомобілі у шести районах Києва. Займання охопило медичну установу у Голосіївському районі. Серед пошкоджених об’єктів — консульства Польщі та Китаю, що стало додатковим дипломатичним викликом.
Міські служби працювали цілодобово — розбір завалів, евакуація мешканців, відновлення електромереж. У місті була зупинена частина маршрутів транспорту та перекрито деякі райони.
📞 Політичний підтекст: “збіг” із розмовою Трампа і Путіна
Час атаки викликав хвилю обурення: буквально за кілька годин до неї відбулася телефонна розмова між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. Офіційний Київ охарактеризував атаку як “цинічний сигнал” із боку Росії про її наміри продовжувати агресію. Президент Зеленський підкреслив, що Кремль не зацікавлений у завершенні війни і свідомо демонструє готовність до нової ескалації.
Українське керівництво вимагає посилення санкцій і збільшення військової підтримки з боку партнерів. Прем’єр-міністр Польщі вже висловив обурення через обстріл консульства у Києві, вимагаючи реакції на рівні ЄС.
🛡️ Відповідь України та союзників
На фоні затримок у постачаннях ППО з боку США, Україна веде активні переговори з європейськими партнерами. Німеччина розглядає можливість передати чергову партію ракет Patriot. Водночас Україна прискорює розвиток власних протидронових технологій — дрони-перехоплювачі, системи радіоелектронної боротьби, мобільні групи швидкого реагування.
Військові наголошують: ППО показала надзвичайну ефективність, але резерви вичерпуються. Війна стає війною ресурсів — і кількість збитих цілей завтра залежатиме від постачань сьогодні.
🎯 Що це означає для подальшого ходу війни?
- Ескалація масштабу. Кремль довів, що здатний організовувати атаки “насиченням” — одночасним запуском сотень дронів і ракет. Мета — перевантажити ППО, змусити Україну розпорошити сили.
- Психологічний тиск. Бомбардування житлових масивів, шкіл і лікарень — це стратегія деморалізації цивільного населення.
- Випробування союзницької терпимості. Коли під загрозою опиняються дипломатичні установи третіх країн, агресор свідомо перевіряє, як далеко він може зайти без відповіді.
- Посилення ролі ППО. Усі союзники визнають: без масованого захисту не тільки Київ, а й інші міста опиняються під постійною загрозою. Україна потребує не сотень, а тисяч одиниць сучасних засобів захисту.
🌐 Чи змінить ця атака хід дипломатичних переговорів?
Попри офіційну позицію більшості західних столиць про “непохитну підтримку України”, масована атака продемонструвала певну стратегічну кризу — українська ППО тримається переважно за рахунок минулих поставок, і кожна наступна атака дедалі більше оголює системні слабкості.
Це виклик не лише для Києва, а й для Вашингтона, Берліна, Брюсселя. Вже сьогодні у низці країн йдуть дебати щодо того, чи має Європа створити окремий “ППО-фонд” для оперативного реагування, особливо на тлі можливого зменшення підтримки з боку США через політичну невизначеність.
Зміна підходу союзників до фінансування оборони України — питання часу. Ця атака може стати переломним моментом, коли країни, що сумнівалися, нарешті усвідомлять: без активного залучення на рівні поставок, інженерної підтримки та виробництва — подібні ночі повторюватимуться.
About the Author
