Коли світові лідери говорять про безпеку, у їхніх словах усе частіше звучить підтекст: глобальна система стримувань більше не працює. Договори, які протягом десятиліть регулювали баланс ядерних арсеналів, розсипалися. Міжнародні організації демонструють обмежену дієздатність. А ключові регіони планети киплять конфліктами, здатними за лічені тижні вийти з-під контролю.
Це не означає, що завтра зранку світ прокинеться в умовах Третьої світової. Але означає, що ризик її початку в середньостроковій перспективі вищий, ніж будь-коли після 1945 року.
Символічний барометр: Годинник Судного дня
На початку 2025 року Годинник Судного дня показує 89 секунд до півночі. Це не математична формула, але індикатор того, як наукова спільнота оцінює сукупність ризиків — від ядерних арсеналів до кліматичних криз і технологічних викликів. І ця оцінка безпрецедентно сувора.
«Ми живемо в епоху, коли глобальна катастрофа може бути спровокована не лише політичними рішеннями, а й випадковими збоями систем чи помилками штучного інтелекту», — зазначає один із членів ради Bulletin of the Atomic Scientists.
Геополітичні епіцентри
Україна та східноєвропейський фронт
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало найсерйознішим викликом для Європи з часів Другої світової. Конфлікт іде не лише за територію, а й за принципи: чи має право держава силою переписувати кордони. Ризик полягає не лише в бойових діях, а й у регулярних сигналах Москви про готовність використати ядерний арсенал. Для НАТО це означає постійний баланс між підтримкою України та уникненням прямої ескалації.
Тайвань і Азійсько-Тихоокеанський регіон
Китай розглядає Тайвань як «невід’ємну частину» своєї території і паралельно нарощує ядерні сили. США формально зобов’язані допомагати Тайваню у випадку агресії, а це автоматично тягне весь альянс у конфлікт. Наявність російсько-китайського партнерства створює ризик синхронізації фронтів: якщо Пекін і Москва діятимуть одночасно, Захід може не витримати.
Середній Схід і іранське питання
Іран продовжує ядерну програму. Відносини з Ізраїлем лишаються вкрай напруженими. Будь-який удар по об’єктах уранового збагачення може запустити ланцюгову реакцію, у яку втягнуться США, Саудівська Аравія, Туреччина. Сценарій регіональної війни швидко переростає у глобальну кризу, бо кожна зі сторін має потужних союзників.
Осі нестабільності
Росія, Китай, Іран і Північна Корея дедалі частіше координують дії. Вони не формують класичного військового блоку, але спільно кидають виклик західній моделі світу. Це робить міжнародну систему багатополярною, але без правил гри, що ще небезпечніше за двополярність Холодної війни.
Економічний вимір загрози
Війна — це не лише політика, а й гроші. За останні два роки витрати на оборону зросли у більшості країн. США та Китай інвестують сотні мільярдів у нові озброєння. Європа, яка ще недавно скорочувала армії, тепер відновлює призовні системи й збільшує бюджети.
Найбільший інвестиційний потік спрямовано у три напрями:
- Ядерні сили. Модернізація триває одночасно у США, Росії та Китаї. Це знову запускає логіку взаємного підозріння.
- Високоточні ракети та гіперзвукові системи. Вони підривають концепцію традиційної ПРО.
- Штучний інтелект і кіберзброя. Автоматизація управління військами знижує час на прийняття рішень, а отже, збільшує ризик фатальної помилки.
Глобальна економіка при цьому демонструє протилежні тренди: зростає дефіцит енергоресурсів, зростають ціни на зерно, ускладнюється логістика. Усе це створює ґрунт для соціальних потрясінь, які можуть стати каталізатором політичної радикалізації.
Гонка озброєнь: нова реальність
Холодна війна завершилася тридцять років тому, але нині світ знову живе за її логікою. Договори про контроль ядерних озброєнь фактично зруйновані. START-III опинився під питанням, INF давно скасований. Китай відмовляється приєднуватися до переговорів, вважаючи себе у «праві наздоганяти». Росія виводить з експлуатації старі боєголовки, але паралельно демонструє нові носії.
Військові бюджети Заходу ростуть. США виділяють понад 800 мільярдів доларів щороку, Китай — понад 300, ЄС наближається до колективних 400. Це вже не оборона, а системна підготовка до можливого великого зіткнення.
«Коли бюджети ростуть швидше за економіку, це означає, що війна вже врахована у планах політиків», — зазначає один з аналітиків Стокгольмського інституту дослідження миру.
Суспільні настрої та психологія страху
Громадські опитування у Європі та США демонструють: від 40 до 55 відсотків населення вважають глобальну війну ймовірною протягом найближчих десяти років. Це створює середовище, де політики відчувають тиск діяти більш жорстко.
Психологія суспільства також працює проти стабільності. Постійний інформаційний фон про «загрозу світової війни» породжує ефект самореалізації: страх стає частиною політичних рішень, підживлюючи гонку озброєнь і радикалізацію позицій.
Чи неминуча глобальна війна
Попри всі тривожні сигнали, варто пам’ятати: прямої неминучості немає. Жодна з провідних держав світу не зацікавлена у повномасштабному зіткненні. Економічна взаємозалежність між США, Європою та Китаєм ще зберігається. Дипломатичні канали, хоч і ослаблені, працюють.
Ризик полягає в іншому: система втратила «запобіжники». У ХХ столітті їх забезпечували договори про контроль озброєнь і двосторонні гарячі лінії. Сьогодні — жодної гарантії, що випадковий інцидент не призведе до неконтрольованої ескалації.
Підсумкова оцінка
Наскільки ми близько до Третьої світової?
— Ми ближче, ніж будь-коли після 1962 року, але все ще не на краю прірви.
— Є кілька потенційних тригерів: Україна, Тайвань, Іран, Корейський півострів.
— Економіка та технології підштовхують до гонки озброєнь.
— Суспільні настрої підсилюють політичну радикалізацію.
Глобальний ризик значний і зростаючий, але не миттєвий.
«Світ не приречений на війну. Але світ приречений жити в її тіні», — підсумовує один із провідних експертів із безпеки.
Читайте також: Термінова нарада Пентагону: чи готує США нову велику війну?
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Дякуємо Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: Мережу Mastadon
About the Author
