
Друге поспіль прискорене збільшення видобутку: у червні ринок отримає додаткові 411 тисяч барелів на день
3 травня 2025 року країни ОПЕК+ оголосили про збільшення видобутку нафти в червні на 411 тисяч барелів на добу — це втричі перевищує обсяг, погоджений у грудні 2024 року. Такий крок став другим поспіль нетиповим прискореним рішенням картелю — після аналогічного зростання видобутку у травні.
На перший погляд, це технічна новина, яка стосується галузі енергетики. Але насправді вона може мати значні економічні, геополітичні та фінансові наслідки не лише для країн-експортерів, а й для глобальної економіки загалом.
Причини: запаси падають, дисципліна слабшає, ціни знижуються
Як зазначає агентство Reuters, рішення ОПЕК+ було зумовлене низкою факторів: несподівано низьким рівнем запасів нафти в країнах ОЕСР (на 28 млн барелів нижче очікувань), порушенням квот видобутку з боку Казахстану та Іраку, а також зниженням поставок зі США та Венесуели.
Крім того, Саудівська Аравія, як ключовий гравець картелю, фактично показала свою готовність до періоду низьких цін. Ер-Ріяд розраховує на довгостроковий ефект: витіснення з ринку дорогих конкурентів та дисциплінування менш дисциплінованих членів ОПЕК+.
Ціни падають — економіки реагують
Одним з найбільш очевидних наслідків стало зниження цін на нафту. Brent впав до $61,29 за барель, а WTI — до $58,29. Це найнижчі значення за останні чотири роки. Такий тренд викликає занепокоєння у нафтових компаній і деяких урядів, особливо тих, чий бюджет критично залежить від експортної виручки.
Goldman Sachs залишає прогноз середньої ціни Brent на рівні $63 за барель у 2025 році, однак застерігає, що в разі подальшого спаду світової економіки або повного скасування добровільних скорочень ціна може обвалитися до $40. У цьому сценарії низка видобувних компаній ризикує збанкрутувати, особливо в США, Канаді та Латинській Америці.
Можливі наслідки для світової економіки
Низькі ціни на нафту мають неоднозначний вплив. З одного боку, дешевше пальне стимулює споживання і зменшує виробничі витрати. Це потенційно добре для транспортних компаній, авіації, аграрного сектору та споживачів. З іншого боку, енергетичні ринки стають більш нестабільними, а країни-нафтовидобувачі стикаються з фінансовими дефіцитами.
Крім того, зростання пропозиції нафти в умовах ослаблення глобального попиту (через ймовірну рецесію в ЄС і уповільнення зростання в Китаї) лише поглиблює дисбаланс на ринку.
Політичні ризики: Саудівська Аравія посилює вплив, дисципліна ОПЕК+ слабшає
Внутрішні напруження в ОПЕК+ стали ще одним наслідком останніх рішень. Порушення квот з боку Казахстану та Іраку викликали незадоволення Саудівської Аравії, яка домінує в організації й тепер, очевидно, бере курс на жорсткіший контроль. Це може призвести до конфліктів усередині альянсу або навіть часткового його розпаду, як це вже ставалося у минулому.
Низка аналітиків вважає, що Ер-Ріяд прагне скористатися моментом для зміцнення своїх позицій, створюючи «тест на лояльність» для інших країн. У разі подальших порушень не виключені санкції, обмеження або зміни умов угоди.
Що далі: зростання нестабільності та стратегічне переформатування ринку
Нині ОПЕК+ планує до кінця червня збільшити загальний обсяг видобутку на 960 тис. барелів на добу, що зменшить рівень скорочень майже на половину. 28 травня очікується чергове міністерське засідання, на якому, ймовірно, вирішуватиметься подальша стратегія.
Однак вже зараз зрозуміло, що глобальний нафтовий ринок входить у фазу підвищеної турбулентності. Це означає непередбачувані цінові коливання, зростання геополітичного тиску (особливо між США, Саудівською Аравією, Росією та Китаєм) і можливе повернення до конфліктної моделі поведінки всередині картелю.
Висновок
Рішення ОПЕК+ є відображенням зміненої енергетичної реальності, де стратегія кожної країни базується не лише на економіці, а й на політиці, конкуренції та контролі над регіональним впливом. Світовий ринок нафти все менше залежить від споживача і все більше — від геополітичних амбіцій та дисципліни в самому ОПЕК+.