
🛡️ Російська атака: балістичні ракети та дрони-камікадзе
У ніч з 6 на 7 травня 2025 року Росія здійснила одну з наймасштабніших атак на Київ за останні місяці. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог випустив чотири балістичні ракети та 142 дрони, з яких приблизно половина — іранського виробництва «Shahed». У повітряному просторі Києва зафіксовано одну балістичну ракету та 28 дронів. Сили ППО знищили балістичну ракету та 11 дронів. Однак уламки збитих апаратів спричинили пожежі та руйнування в кількох районах столиці.
🏚️ Наслідки в районах Києва
Шевченківський район: У п’ятиповерховому житловому будинку виникла пожежа на третьому та п’ятому поверхах внаслідок влучання уламків дрона. Під час гасіння пожежі рятувальники виявили тіла двох загиблих — 65-річної жінки та її 28-річного сина.
Святошинський район: Уламки дрона влучили в дев’ятиповерховий житловий будинок, спричинивши пожежу на верхніх поверхах. Рятувальники евакуювали п’ятьох людей, серед яких четверо дітей. Троє дітей отримали опіки та були госпіталізовані.
Дніпровський район: Уламки дрона пошкодили багатоповерховий житловий будинок, частково зруйнувавши перекриття на 29-му та 30-му поверхах. Пожеж чи потерпілих не зафіксовано.
Солом’янський район: Збитий дрон впав на відкриту територію, спричинивши пожежу, яку було ліквідовано до третьої ночі. Одна людина отримала контузію.
🔍 Чому атаки відбуваються саме вночі: тактика і можлива відповідь на дії ЗСУ
Аналітики відзначають, що Росія все частіше здійснює нічні атаки з використанням дронів та балістичних ракет, аби ускладнити роботу українських сил ППО та рятувальних служб. Однією з головних причин такої тактики є прагнення до максимального ефекту раптовості. Нічні години дозволяють запускати велику кількість безпілотників, знижуючи ефективність візуального виявлення й ускладнюючи фіксацію маршрутів польоту.
Також експерти не виключають, що Росія може використовувати дрони як «відволікаючі цілі» перед запуском більш небезпечного озброєння — таких як балістичні ракети або «Кинджали». Така тактика дозволяє наситити небо об’єктами, що потребують перехоплення, і спробувати прорвати українську оборону на виснаження.
Військові аналітики розглядають одразу кілька причин нічної активності ворога. Окрім бажання виснажити ППО і посіяти паніку серед населення, ймовірною причиною удару 7 травня могла стати відповідь Росії на зростаючу хвилю атак дронів з боку України по цілях на території РФ.
Лише за останній тиждень українські БПЛА успішно вражали військові об’єкти у Бєлгородській, Курській та навіть Московській області. Ці удари підривають імідж недоторканості російської глибини, і Кремль намагається відповісти — не військовими об’єктами, а ударом по мирному Києву, щоб тиснути на моральний стан українців та змусити Захід сумніватися у доцільності таких дій ЗСУ.
Таким чином, масовані нічні обстріли є не лише тактичною операцією, а й політичною відповіддю на асиметричні дії України — атаки дронами на нафтобази, склади БК та інфраструктуру всередині РФ.
👥 Жертви та постраждалі
Внаслідок атаки загинули двоє людей — мати та син у Шевченківському районі. Ще восьмеро осіб отримали поранення, серед них четверо дітей. Троє дітей були госпіталізовані з опіками, ще один підліток отримав психологічну травму.
📅 Політичний контекст
Атака сталася напередодні оголошеної Росією односторонньої триденної “трегги” з 8 по 10 травня, приуроченої до святкування 80-річчя перемоги у Другій світовій війні. Україна відкинула цю пропозицію, вважаючи її маніпулятивною, та закликала до повноцінного припинення вогню терміном не менше 30 днів. Представники українського уряду наголосили, що будь-які «святкові паузи» мають сенс лише у випадку реальних, а не декларативних зусиль до миру.
🧠 Висновок
Атака 7 травня стала черговим свідченням того, що Росія свідомо веде війну проти мирного населення, використовуючи дрони та ракети як інструменти терору. Обстріли житлових кварталів у нічний час не мають військового виправдання — це тактика залякування, спрямована на психологічне виснаження українців.