
Під час відкриття сесії Ради ООН з прав людини у Женеві Верховний комісар з прав людини Ґольвер Турк заявив, що значне скорочення фінансування його управління загрожує глобальній системі моніторингу порушень прав людини. Тривожні слова прозвучали напередодні початку чотиритижневої сесії, яка через бюджетні обмеження була скорочена. За його словами, таке фінансування — “подарунок диктаторам”.
1. Обсяги скорочень: дефіцит понад $60 мільйонів
Загальний бюджет офісу Турка на 2025 рік складав $246 мільйонів. Однак станом на червень вдалося залучити лише $179 мільйонів — тобто недоотримано $67 мільйонів. До того ж з додаткового бюджету недоотримано ще близько $60 мільйонів — від колишніх партнерів і донорів. У результаті голова офісу вказує на дефіцит у розмірі приблизно $60 млн або більше. Це загрожує закриттям моніторингу у близько 11 країнах, де спостерігачі більше не зможуть працювати
2. Перерозподіл пріоритетів: від прав людини до оборони
Турк вказує на зміщення фінансування з прав людини в бік оборонних бюджетів: що одна група донорів (як-от США, ЄС) скорочує підтримку діяльності ООН щодо прав людини, інші — нарощують витрати на оборону. Зокрема, адміністрація Трампа раніше припинила участь США в Раді ООН з прав людини, під приводом нібито антиізраїльської позиції, а також знизила допомогу в цій сфері .
Турк попередив: “Funding cuts … offer comfort to dictators and authoritarians” — скорочення бюджету створює для репресивних режимів новий простір для безкарності, зменшуючи можливість своєчасно виявляти тортури, незаконні ув’язнення та інші зловживання
3. Наслідки: кому загрожує дефіцит
- Моніторинг порушень. Позбавлення офісу ресурсів означатиме менше місій у регіонах напруги — в тому числі в країнах, де права людини систематично порушуються.
- Захист ув’язнених. Скарги і стеження за незаконним ув’язненням стануть менш ефективними.
- Документування зловживань. Без достатнього бюджету важко вести перевірки, збирати докази, готувати звіти.
Через це понад 11 держав можуть залишитися без відповідної уваги з боку ООН, що потенційно призведе до зростання авторитарних практик та зменшення міжнародної реакції.
4. Реакція Турка: заклик до лідерства
У своєму виступі в Женеві Турк наголосив, що ці скорочення — це не просто політичні жести, а “удари під дих демократії”. Він закликав світових лідерів — особливо з європейських країн — не лише політично підтримати права людини, а й фінансово інвестувати в них. Він також запропонував змістовну реорганізацію роботи офісу, аби ефективніше реагувати на кризи, зокрема шляхом перенесення персоналу у регіональні офіси не лише у Женеві, але й у Відні, Панамі, Бейруті .
Цей бюджетний дефіцит — більше, ніж арифметика. Це підтвердження: демократія зазнає нападів не лише від воєн, радше — через мовчазне знесилення інституцій захисту і втрачені можливості парламентів. Як турботливо зауважив Турк, «подарунок диктаторам» — ризик, який не можна ігнорувати.