Кремль ігнорує ініціативу про припинення вогню: що за цим стоїть?
19 травня 2025 року відбулася телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним. На тлі ескалації війни в Україні, Вашингтон висунув чітку ініціативу — 30-денне безумовне припинення вогню для створення умов для переговорів. Ця пропозиція, підтримана Україною, Великою Британією, Німеччиною та Францією, мала на меті зупинити бойові дії напередодні літнього наступу та уникнути масштабних жертв серед цивільного населення.
Однак Кремль вкотре продемонстрував жорстку позицію. Путін відкинув пропозицію США, пояснивши це тим, що “припинення вогню за нинішніх умов вигідне лише Україні та Заходу”. У відповідь на це, Москва представила свої “альтернативні умови миру”, що включали:
- повну демілітаризацію Збройних Сил України,
- визнання нейтрального статусу країни,
- заборону на вступ до НАТО та ЄС,
- припинення всієї західної військової допомоги.
Ці умови були одразу названі українською стороною неприйнятними, а західні дипломати кваліфікували їх як ультимативні та спрямовані не на мир, а на капітуляцію Києва.
Захід відповідає жорсткіше: новий пакет санкцій
У відповідь на відмову від перемир’я Європейський Союз, Велика Британія та Канада оголосили про масштабний санкційний пакет проти Росії. Він включає:
- замороження активів понад 80 нових російських компаній, переважно з енергетичного сектору,
- персональні санкції проти 47 чиновників, включно з кількома наближеними до Путіна,
- заборону на експорт високотехнологічного обладнання до РФ,
- блокування 189 додаткових суден, що належать до так званого “тіньового флоту”, який перевозить санкційну нафту та українське зерно.
Брюссель також оголосив про створення координаційного центру з виявлення шляхів обходу санкцій через треті країни, зокрема Китай, ОАЕ та Туреччину.
Україна не здається: позиція Зеленського
Президент Володимир Зеленський на пресконференції 20 травня заявив:
“Путін не хоче миру. Він хоче часу, щоб перегрупувати війська та продовжити агресію. Ми готові до миру, але не шляхом самознищення.”
Зеленський також наголосив, що Україна розглядає лише ті формати переговорів, які ґрунтуються на повному виведенні російських військ із міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Українська сторона також закликала Вашингтон не послаблювати тиск, оскільки будь-яке відступництво “буде виграшем для Путіна”.
Дипломатія без результатів: провал Ватиканських ініціатив
Папа Римський Франциск на прохання США погодився стати посередником для проведення прямих переговорів між Києвом і Москвою у Ватикані. Однак російська делегація надіслала дипломатичну ноту, в якій знову підтвердила, що будь-які перемовини можливі лише після “фактичного визнання нового геополітичного порядку”, тобто окупації українських територій.
Європейські лідери, зокрема Еммануель Макрон та Олаф Шольц, підтримали позицію Києва та виступили проти можливих поступок з боку США.
Геополітичний висновок: війна як інструмент шантажу
Рішення Путіна відхилити ініціативу про припинення вогню свідчить не тільки про відсутність бажання досягти миру, а й про стратегічну ставку на затягування конфлікту. Кремль прагне використовувати війну як інструмент тиску на Захід, паралельно з розпалюванням розбіжностей між США та ЄС.
Висновок
Російська відмова від перемир’я — це не дипломатичний прорахунок, а свідомий вибір ескалації. У світі, де здоровий глузд мав би домінувати, політики Кремля натомість ставлять на силу. Світова спільнота повинна залишатися згуртованою, щоб зупинити агресора та не дати йому можливості диктувати умови миру. Слідкуйте за подіями разом з нами — ми тримаємо руку на пульсі правди.
About the Author
