Конституційна криза та політичний крах
4 квітня 2025 року Конституційний суд Республіки Корея оголосив одноголосне рішення на користь імпічменту президента Юн Сок Йоля, остаточно усунувши його з посади. Це стало кульмінацією глибокої політичної кризи, яка почалася ще у грудні 2024 року, коли глава держави спробував запровадити воєнний стан у країні.
Юн звинуватив опозицію у «змові з Північною Кореєю» та спробував використати військових для придушення політичного спротиву, заблокувавши парламент та спробувавши взяти під контроль ключові інститути. Його дії були негайно засуджені як всередині країни, так і за її межами, що викликало одну з найгостріших політичних криз у новітній історії Південної Кореї.
Спроба перевороту та реакція парламенту
3 грудня 2024 року указ про воєнний стан набув чинності, однак Національна асамблея терміново зібралася, попри тиск з боку армії. 190 депутатів одноголосно проголосували за його скасування, використавши конституційне право як стримувальний механізм. Юн був змушений відкликати своє розпорядження, але шкоди політичній системі було вже завдано.
Невдоволення дій президента переросло в масові протести, а довіра до інституту президентства була серйозно підірвана. Демократична опозиція ініціювала процес імпічменту, який підтримали навіть частина союзників Юна в парламенті, вважаючи його дії загрозою для демократії.
Судове рішення та юридичні підстави
Конституційний суд, до якого було передано справу, протягом кількох місяців розглядав дії президента в контексті статей про обмеження влади виконавчої гілки. 4 квітня суд визнав, що спроба використати армію з політичною метою порушує фундаментальні принципи конституції.
Судді наголосили, що Юн Сок Йоль діяв з перевищенням повноважень, поставивши під загрозу розподіл влади, громадянські свободи та правову державу. Рішення було ухвалене одноголосно — 9 голосів “за”, жодного “проти”.
Протести прихильників і контрдемонстрації
5 квітня центр Сеула перетворився на арену масових протестів. Приблизно 18 тисяч прихильників Юн Сок Йоля вийшли на вулиці з гаслами «Поверніть президента» та «Імпічмент — це політична помста». Вони називали рішення суду упередженим та закликали до його скасування.
У відповідь сотні громадян, які підтримують імпічмент, організували контрдемонстрації. Вони наголошували на необхідності дотримання демократичних процедур та називали події грудня «замаскованим переворотом».
Поки що ситуація залишається під контролем, хоча правоохоронці залишаються в підвищеній готовності через ризик ескалації.
Вибори та нові виклики
Відповідно до Конституції, дострокові президентські вибори мають відбутися протягом 60 днів. Тимчасово обов’язки глави держави виконує прем’єр-міністр Хан Дак Су. Основним кандидатом на пост президента вважається Лі Чже Мьон — лідер опозиційної Демократичної партії, хоча його репутація також не бездоганна: проти нього тривають кілька розслідувань.
На кону не лише нове керівництво держави, а й майбутнє її політичної системи. Питання залишається відкритим: чи зможе Південна Корея вийти з цієї кризи сильнішою, чи розкол у суспільстві лише поглибиться?
Міжнародна реакція: занепокоєння і підтримка
Світова спільнота уважно стежить за ситуацією. США, ЄС та Японія висловили підтримку демократичним інститутам Південної Кореї та закликали до мирного вирішення внутрішньої кризи. При цьому Китай утримався від коментарів, а Північна Корея використала ситуацію у своїй пропаганді, стверджуючи, що це «доказ слабкості південного режиму».
Деякі аналітики вважають, що усунення Юн Сок Йоля може дати новий імпульс до діалогу між Півднем і Північчю, інші ж остерігаються, що політична нестабільність спровокує агресивні дії з боку КНДР.
Що далі?
Південна Корея стоїть на роздоріжжі. Демократія встояла, але вартість цього — глибока поляризація суспільства. Імпічмент Юна відкрив нову главу в історії країни, яка тепер має вирішити: чи здатна вона побудувати нову політичну культуру, де влада підзвітна, а права громадян — непорушні.
About the Author
