Екстрена ініціатива Тегерану та реакція світової спільноти
13 червня 2025 року о 15:00 за нью-йоркським часом (22:00 за Києвом) Рада Безпеки ООН скликала термінові консультації у відповідь на звернення Ірану. Причиною стали нещодавні удари Ізраїлю по стратегічних об’єктах на території Ісламської Республіки — зокрема, по ядерному центру в Натанзі, а також по об’єктах у Фордо й Ісфахані. Іран назвав ці дії “актом війни”, вимагаючи негайної реакції від міжнародної спільноти.
Постійний представник Ірану заявив, що його країна має право на самооборону, а ізраїльські удари «грубо порушують міжнародне право та Статут ООН». Це був офіційний запит на скликання засідання, підкріплений супровідною дипломатичною нотою до Генерального секретаря ООН.
Доповідь МАГАТЕ: Ядерна інфраструктура під загрозою
На запрошення Ради Безпеки генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі повідомив, що ізраїльські удари серйозно пошкодили надземну частину об’єкта зі збагачення у Натанзі, частково вивели з ладу інфраструктуру у Фордо та Ісфахані. Хоча рівень радіації за межами зон ураження залишився в нормі, експерти занепокоєні довгостроковими наслідками для регіональної безпеки.
Ізраїльський представник Денні Даньон виправдовував дії своєї країни як «необхідний превентивний захід», що мав на меті знищення потенціалу Ірану до створення ядерної зброї та ракет великої дальності. За його словами, «Ізраїль діяв в умовах самозахисту».
Поділений Захід і дипломатичний глухий кут
Позиція країн Заходу виявилася неоднозначною. Представники Великої Британії, Франції та Німеччини визнали за Ізраїлем право на самооборону, проте наголосили на потребі негайної деескалації. Сполучені Штати, головний союзник Ізраїлю, публічно підтримали операцію та допомогли у перехопленні іранських ракет, водночас закликавши до припинення вогню.
Представниця ООН з політичних питань Розмарі ДіКарло закликала сторони до «максимальної стриманості», попередивши про ризик ширшої регіональної конфронтації. Вона закликала до повернення за стіл переговорів у форматі “5+1” та нагадала, що подальша ескалація загрожує не лише Близькому Сходу, а й глобальній стабільності.
Результати засідання: формальна тиша і неформальний тиск
У результаті екстрених консультацій формально жодних рішень прийнято не було. Через позицію США будь-яке голосування щодо осуду Ізраїлю було заблоковане. Натомість заплановані відкриті дебати та закриті консультації між постійними членами.
Втім, неофіційно спостерігається активне залучення дипломатичних каналів для стримування сторін. ЄС і ООН ведуть перемовини із Тегераном та Єрусалимом через посередників, зокрема Катар, Оман і Швейцарію. Очікується посилення санкційного тиску, якщо атаки триватимуть.
Геополітичні ризики: енергетика, безпека і війна
Збройний конфлікт між Іраном та Ізраїлем уже вийшов за межі локального протистояння. Іран відповів ракетною атакою під назвою “True Promise III”, випустивши понад 150 ракет і дронів по ізраїльських об’єктах. Ізраїльська система “Залізний купол” перехопила більшість з них, однак окремі об’єкти зазнали незначних пошкоджень.
Фондові ринки показали падіння на тлі загроз, ціни на нафту Brent виросли до $78, а золото подорожчало, що свідчить про втрату довіри інвесторів. Аналітики попереджають: повноцінна війна призведе до глобального економічного шоку, проблем із постачанням енергоносіїв та нової міграційної хвилі з Близького Сходу.
Що далі?
У фокусі залишаються кілька ключових питань:
- Чи вдасться Раді Безпеки ухвалити бодай декларацію?
- Чи продовжить Іран свої ракетні обстріли?
- Чи зважиться Ізраїль на повторні удари?
- Чи набереться сміливості міжнародна спільнота сказати правду обом сторонам і зупинити спіраль насильства?
🔎 Висновок
Світ знову стоїть на порозі великої війни. Радбез ООН має шанс зупинити цей сценарій, якщо об’єднає голоси заради миру, а не політичних вигод. Відкритість, діалог і рішучість — це єдиний шлях до уникнення катастрофи.
Слідкуйте за оновленнями у нашому застосунку. Бо майбутнє визначається не через тиждень — а просто зараз.
About the Author
