
Повторні вибори після втручання Росії: політична система на межі
4 травня 2025 року румуни знову вийшли на виборчі дільниці після того, як Конституційний суд країни анулював результати попередніх президентських виборів, проведених у листопаді 2024 року. Причиною стали серйозні підозри у втручанні Росії, спрямованому на підтримку ультраправого кандидата Келина Георґеску. Останнього пізніше дискваліфікували через його зв’язки з фашистськими організаціями та численні фінансові порушення.
Це рішення поставило під сумнів легітимність виборчого процесу в країні, яка є членом ЄС та НАТО, й викликало гостру політичну кризу. Популістські сили, зокрема партія AUR на чолі з Джорджем Сіміоном, змогли швидко мобілізувати суспільне невдоволення й перетворити його на потужний електоральний ресурс.
Сіміон: кандидат протесту з великою політичною амбіцією
Джордж Сіміон, який на попередніх виборах посів четверте місце, тепер перетворився на лідера перегонів. Його політична платформа базується на євроскептицизмі, антиглобалізмі та ультранаціоналізмі. Сіміон відкрито підтримує Дональда Трампа, висловлює критичні позиції щодо ЄС та НАТО, а також вимагає “возз’єднання” з Молдовою та перегляду кордонів з Україною — меседжі, які звучать небезпечно в умовах війни в сусідній країні.
Крім того, Сіміон пообіцяв повернути Георґеску до політичного життя, не виключаючи його призначення прем’єр-міністром. Це демонструє явну неповагу до правових рішень та спробу легітимізувати крайні праві сили через механізми влади.
Популізм у дії: технології перемоги
Сіміон не лише апелює до гніву та розчарування — його кампанія добре організована, активно використовує соціальні мережі, антисистемні гасла та конспіративні наративи. Він позиціонує себе як “кандидат народу”, борець проти “корумпованої еліти” та “брюссельських бюрократів”, що відгукується серед молоді та вразливих соціальних груп.
За останніми опитуваннями, Сіміон має близько 30% підтримки — цього недостатньо для перемоги в першому турі, але він упевнено виходить у фінал, який відбудеться 18 травня. Ймовірно, його суперником стане центрист — або мер Бухареста Нікушор Дан, або досвідчений політик Крін Антонеску. Проте вже сьогодні очевидно: електоральне поле змінилося, і Сіміон став магнітом для усіх, хто відчуває себе маргіналізованим або обдуреним державою.
Загроза для зовнішнього курсу: Румунія — наступна Угорщина?
Перемога Сіміона потенційно може змінити геополітичну орієнтацію Румунії. Його критика ЄС, підтримка ізоляціонізму та зв’язки з американськими правими колами викликають занепокоєння в Брюсселі та Вашингтоні. Румунія ризикує піти шляхом Угорщини або навіть подібних до проросійських риторик у Болгарії, що може серйозно підірвати єдність Європи в протистоянні з Росією.
Символічно й небезпечно звучать і заяви Сіміона про “перегляд кордонів”, що напряму стосуються України. В умовах російської агресії подібна риторика не лише провокаційна — вона грає на руку Кремлю, підриваючи позицію Києва на міжнародній арені.
Міжнародна реакція та відповідальність Заходу
Міжнародна спільнота поки утримується від різких заяв, але напруга відчувається. Віце-президент США Джей Ді Ванс, союзник Трампа, вже заявив, що “воля румунського народу повинна бути почута”, уникаючи критики Сіміона. У ЄС переважає занепокоєння та очікування другого туру, хоча європейські дипломати попереджають про ризик “угорського сценарію”.
Факт втручання Росії у попередні вибори став ще одним тривожним сигналом про вразливість демократій у Східній Європі. Але відповідь має бути не лише юридичною — вона потребує серйозного переформатування політичної культури та зміцнення довіри громадян до інституцій.
Висновок
Повторні президентські вибори в Румунії стали лакмусовим папірцем для політичної стабільності в регіоні. Зростання популярності ультранаціоналіста Джорджа Сіміона свідчить про глибоку кризу довіри до традиційних політичних сил та відчуття небезпеки з боку глобалізації. У разі його перемоги Румунія може стати черговим осередком євроскептицизму, націоналізму та антиукраїнської риторики на східному фланзі ЄС і НАТО.