News Group Російські війська в Білорусі: спільні навчання як стрес-тест для європейської безпеки

Перші підрозділи ЗС РФ прибули до Білорусі для участі у спільних маневрах, активна фаза яких анонсована на вересень 2025 року. За офіційними даними, йдеться про кілька сотень військових і десятки одиниць техніки. Мінськ підтверджує підготовку до «Zapad-2025» — одного з найбільших епізодів у білорусько-російському військовому календарі.

У публічній версії — це «планові оборонні тренування». У непублічній — перевірка часу реагування, логістики, ППО і каналів управління в зоні, де зійшлися нерви всієї Східної Європи. Експерти прогнозують масштаби, що значно перевищать офіційно названі «13 тис. учасників» — до десятків чи навіть сотень тисяч у пікові дні.

Хто і чому нервує: карта стейкхолдерів

Балтія та Польща. Для Вільнюса, Риги, Таллінна і Варшави це сценарій «піднятого меча» — збільшення чергувань винищувачів, посилення ППО/ПРО, переоцінка планів швидкого розгортання. Польща вже зміцнює східний кордон.

Київ. Україна бачить у білоруському плечі РФ постійну північну загрозу — навіть без явних «ударних груп». Українські офіційні речники визнають ризик провокацій, зокрема під час активної фази навчань.

НАТО. Альянс читає «Zapad-2025» як військово-політичний сигнал про готовність РФ до високої інтенсивності конфлікту. Хоч Мінськ і заявляє про «скромніший формат» та перенесення частини навчань углиб країни, довіра до цих заяв у західних столиць мінімальна.

Тактика і стратегія: що реально відпрацьовують

Тактичний рівень

Швидке перекидання батальйонів/бригад на білоруські полігони та інтеграція в єдиний контур управління.
Прорив ППО і «гасіння» вузлів зв’язку умовного противника.
Сумісність підрозділів Білорусі та РФ у артилерійських і ракетних сценаріях.

Стратегічний рівень

Постійна дистракція України з півночі.
Тест логістики на темп, близький до бойового.
Використання навчань як важеля тиску перед політичними переговорами.

Хто публічно засуджує

ЄС і НАТО — за дестабілізацію регіону та ризик випадкової ескалації.
Україна — за використання навчань як прикриття для довгострокової військової присутності РФ у Білорусі.
Незалежні аналітики — за руйнування залишків механізмів довіри в регіоні.

Реалістична рамка: «білих і пухнастих» немає

Жодна зі сторін не грає в миротворців. Кремль перетворює Білорусь на інструмент проєкції сили; Мінськ отримує «парасольку» ціною суверенітету. НАТО відповідає посиленим розгортанням. Великі столиці тримають конфлікт у стані керованої напруги: постачання зброї Україні дозоване, щоб війна не завершилась раптово, але й не вийшла за межі контрольованої зони в ЄС.

Український внутрішній контекст

Внутрішньополітична ситуація характеризується деградацією довіри до влади. Звучать публічні звинувачення у надмірній концентрації повноважень, вибірковому правозастосуванні та демонтажі демократичних запобіжників. Це призводить до того, що міжнародні гравці дедалі частіше оминають офіційний Київ у діалозі, спрямовуючи підтримку безпосередньо до громадянського суспільства та волонтерських структур.

Оперативні ризики найближчих тижнів

Провокації на кордоні. Можливі інциденти з безпілотниками, РЕБ-атаками, «помилковими» заходами у повітряний простір.
Тиск на ринки. Інвестори закладають підвищену премію ризику для Східної Європи.
Каскад навчань. Паралельні маневри в регіоні збільшують туман війни.

Можливі сценарії (III–IV кв. 2025)

Керована напруга. Демонстрація сили без перетину «червоних ліній».
Ескалаційний інцидент. Порушення повітряного простору або обстріл → політична криза та нові санкції.
Політичний торг. Використання військового тиску як аргументу у великій дипломатичній угоді.

Що робити Європі

Посилити повітряний щит. Більше спільних чергувань та інтеграція систем ППО/ПРО.
Встановити чіткі правила гри. Визначити межі оборонних дій і casus belli.
Наростити стратегічні резерви. Боєприпаси, ППО, паливо.
Утримувати інформаційну гігієну. Мінімізувати простір для інформаційних провокацій.