🔺 Вступ: змінений ландшафт безпеки та повернення Трампа
У Гаазі 24–25 червня 2025 року відбувся критично важливий саміт НАТО, на якому домінували вимоги колишнього президента США Дональда Трампа, відповідальність Європи за оборону, а також питання Ірану та України. Захід проходив у найвищому рівні безпеки, із залученням понад 27 тисяч поліцейських та 10 тисяч військових . Цьогорічний захід має завершитися революційною реформою оборонної політики Альянсу — однак за ціною невизначеності та політичного напруження.
1. Ультимат № 1: 5 % ВВП на оборону — нова норма
Ключова позиція Трампа
Трамп виступив із жорсткою позицією — збільшити обов’язкові оборонні видатки країн-членів НАТО до 5 % ВВП замість чинного порогу у 2 % . Він наголосив, що США зробили більше, ніж досить, і настав час для Європи взяти на себе більший тягар:
«Америка зробила достатньо. Настав час для Європи довести, що вона готова захищати себе».
Компроміс, схвалений Рютте
Голландський секретар Генерального штабу Марк Рютте запропонував розділити цю норму: 3,5 % — класична військова сфера, та ще 1,5 % — на кібербезпеку, захист інфраструктури, дрони. Це дозволяє країнам формально досягти 5 %, не збільшуючи класичні витрати. Ця стратегія отримала підтримку, але дедалі зростає тиск на бюджети, особливо в Іспанії та Словаччині .
2. Іран і Ізраїль: нова дипломатична пляма на саміті
Перед самітом США завдали удари по ядерних об’єктах Ірану й оголосили перемир’я між Ізраїлем та Іраном . Це стало головною непередбачуваною темою зустрічі:
«Рішучі дії президента Трампа зробили нас усіх безпечнішими», — зазначив Марк Рютте
Однак багато європейських лідерів попереджають, що військове втручання може загострити регіон і викликати подальші провокації. Саміт показав складність балансу між силовими діями США та дипломатією НАТО.
3. Україна: підтримка під питанням?
Зростання тривоги
Роль України на саміті стрімко знизилася: президент Зеленський участі в головних засіданнях не брав, перебував лише на вечері й бокових зустрічах . Це викликало сильне занепокоєння серед прихильників підтримки Києва.
Невизначеність навколо статті 5
Трамп знову поставив під сумнів готовність США до виконання обов’язків за статтею 5, сказавши:
«Залежить від вашого визначення», — відповів він, коли запитали про взаємний захист
Це викликало тривогу: відсутність гарантій здатна підірвати довіру до НАТО. Європа починає думати про автономію у сфері безпеки, на випадок непередбачуваності Сполучених Штатів .
Стратегічний контекст
Ця невизначеність — не перша така риторика Трампа. У лютому 2025 року він припинив військову допомогу Україні й висунув програми щодо спільної власності над українськими мінеральними ресурсами, що викликало критику з боку Києва й ЄС. Зараз країни НАТО починають з’ясовувати: чи може альянс покладатися на США?
4. Кібербезпека та інфраструктурний захист: невидима молода армія
Саміт ознаменував новий підхід до безпеки: до офіційних витрат на оборону входять недержавні сфери:
- Кіберзахист;
- Охорона критичної інфраструктури;
- Використання дронів.
Цей підхід — частина компромісу щодо 5% ВВП — надає можливість передати частину тягаря поза класичною військовою сферою, зважаючи на сучасні загрози . Водночас фахівці нагадують: у наявній кризі ефективність кіберзащити та готової інфраструктури може бути вирішальною для протидії сучасній війні.
5. Політичні ризики: лідерство США під знаком питання
Неоднозначні меседжі
Трамп вкотре висловився про «достатню» роль США, але без чітких гарантій. Це одночасно посилило тиск на Європу й викликало сумніви щодо трансатлантичного «партнерства»:
- «Америка зробила достатньо» — звучить як ультиматум;
- «Залежить від визначення» — ставить під сумнів обов’язковість статті 5.
Європейська відповідь
Рада ЄС та окремі країни швидко відреагували: вже готуються сценарії часткової заміни американського присутності у НАТО — аж до 2030–2035 років . Це означає зростання ролі Європи в обороні та потенційно нову фазу автономії.
Висловлювання лідерів
Маркус Рютте, Генсек НАТО: «Квантовий стрибок у 5% — амбіційно та вирішально» .
Урсула фон дер Ляйєн, Єврокомісія: «Безпекова архітектура, на яку ми покладалися десятиліттями, вже не гарантована» .
Мете Фредеріксен, Данія, і Радаслав Сікорський, Польща: назвали переозброєння пріоритетом для «европейської стратегічної автономії» .
⚙️ Логістика та символізм саміту
- Саміт став найдорожчим в історії — €183 млн за 2,5 години або понад €1 мільйон/хвилина, витрачені для демонстрації єдності .
- Він проходив в умовах рідкісного порядку: обмеження повітряного простору, посилена охорона, закриті кордони .
- Сам Трамп прилетів 24 червня ввечері, провів офіційні зустрічі з Зеленським, Рютте та іншими лідерами, пізніше відбув додому — класичний «вліт-то-виліт» формат .
📌 Підсумок: зламано стереотипи — крок до нового НАТО?
Саміт у Гаазі позначив нову епоху в історії Альянсу:
- Економічне навантаження лягає на Європу — нова норма 5% ВВП;
- Військова логіка змінюється — кібер, дрони, інфраструктура стають ключовими;
- Політична невизначеність з боку США формує зону ризику для колективного захисту.
Втім, результат може виявитися історичним: якщо ЄС та НАТО зможуть зберегти єдність і виправдати нові витрати — Альянс вийде сильнішим і більш автономним. Проте якщо трансатлантична безпека залишиться під питанням — існує реальна загроза розколу.
Найближчі місяці покажуть — чи стане саміт у Гаазі потужним стартом нової оборонної архітектури, чи — початком еру недовіри і розколу. Час покаже.
About the Author
